Сьогодн╕ #Ки╖вська_митниця оформила на експорт для утил╕зац╕╖ в Румун╕╖ використан╕ батарейки
╢С хоче створити ╓дину економ╕чну зону з Укра╖ною
╢вропейський парламент запропону╓ створення ╓диного економ╕чного простору м╕ж ╢вропейським Союзом ╕ ш╕стьма кра╖нами «Сх╕дного партнерства», куди входить Укра╖на.
Про це йдеться в про╓кт╕ зв╕ту ╢вропарламенту, який ╓ в розпорядженн╕ Рад╕о Свобода.
Створення ╓диного економ╕чного простору пропону╓ться в рамках процесу поступово╖ ╕нтеграц╕╖ в блок.
У про╓кт╕ ╢вропарламенту також засуджуються незаконн╕ д╕╖ Рос╕╖ в
кра╖нах Сх╕дного партнерства – В╕рмен╕╖, Азербайджан╕, Б╕лорус╕, Груз╕╖, Молдов╕ та Укра╖н╕, зокрема дестаб╕л╕зац╕я, вторгнення та анекс╕я.
Документ повинен бути обговорений Ком╕тетом у закордонних справах ╢вропейського парламенту в найближч╕ тижн╕ та потенц╕йно може бути схвалений вс╕╓ю палатою в травн╕.
Програма «Сх╕дне партнерство» запрацювала в 2009 роц╕ для зближення шести пострадянських кра╖н ╕з ╢С без явно╖ пропозиц╕╖ про майбутн╓ членство в блоц╕.
Груз╕я, Молдова та Укра╖на вже п╕дписали угоди про асоц╕ац╕ю з ╢вросоюзом, в тому числ╕ угоди про в╕льну торг╕влю.
Результати опитування Громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи “За чесну та прозору митницю” щодо “паралельного ╕мпорту”
У рамках реал╕зац╕╖ про╓кту “П╕дтримка “Громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи «За чесну та прозору та митницю”(дал╕ - Громадська ╕н╕ц╕атива) протягом лютого-березня 2020 року було проведено опитування учасник╕в Громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи щодо ╖х в╕дношення до законодавчого закр╕плення можливост╕ зд╕йснення так званого паралельного ╕мпорту” ориг╕нально╖ продукц╕╖ (з╕ сплатою ус╕х необх╕дних платеж╕в) або необх╕дност╕ заборонити ╕мпорт тако╖ продукц╕╖ неавторизованими
╕мпортерами.
Захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕ – це одне з найб╕льш актуальних питань укра╖нсько╖ економ╕ки, яке значно вплива╓ на в╕дносини кра╖ни з ╖╖ м╕жнародними партнерами.
Останн╕м часом в б╕знес-середовищ╕ та експертних колах жваво обговорювалася тематика посилення захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ (П╤В), зокрема при перем╕щенн╕ товар╕в через кордон. Дискус╕я стосувалася питання запровадження в Укра╖н╕ м╕жнародного або ж нац╕онального
принципу вичерпання П╤В п╕д час ╕мпорту товар╕в.
З огляду на актуальн╕сть теми Громадська ╤н╕ц╕атива провела внутр╕шн╓ опитування учасник╕в щодо ╖х в╕дношення до законодавчого закр╕плення так званого “паралельного ╕мпорту” ориг╕нально╖ продукц╕╖ (з╕ сплатою ус╕х необх╕дних платеж╕в) або необх╕дност╕ заборонити ╕мпорт тако╖ продукц╕╖ неавторизованими ╕мпортерами.
Учасниками ╤н╕ц╕ативи було висловлено дек╕лька основних тез.
Значна
частина опитаних висловилася щодо необх╕дност╕ закр╕плення саме м╕жнародного принципу вичерпання П╤В, що дозволя╓ так званий паралельний ╕мпорт” товар╕в. Також були висловлен╕ пропозиц╕╖ законодавчо не ф╕ксувати жодний з принцип╕в. Тобто законодавчо не врегульовувати принцип вичерпання П╤В. Такий крок вмика╓ ╕нший принцип "все, що не заборонено законом - то дозволено". Отже - дозволя╓ паралельний ╕мпорт.
На думку приб╕чник╕в цих позиц╕й, нац╕ональний принцип вичерпання прав сприя╓
монопол╕зац╕╖ ринку з╕ вс╕ма в╕дпов╕дними негативними насл╕дками (зростання ц╕н та обмеження асортименту), а також ╓ економ╕чно невиправданим, як для держави, так ╕ для споживач╕в продукц╕╖. Окр╕м цього, серед аргумент╕в проти - потенц╕йна складн╕сть ╕ корумпован╕сть в╕дпов╕дних процедур на митниц╕, як мають забезпечити виконання нац╕онального принципу вичерпання П╤В. Нав╕ть було висловлено тезу, що держава не ма╓ витрачати зусилля на ф╕нанси для захисту правовласник╕в при ╕мпорт╕
продукц╕╖.
Окремими учасниками опитування було висловлено тези щодо необх╕дност╕ додаткового вивчення цього питання, у т. ч. у контекст╕ можливого впливу того чи ╕ншого сценар╕ю на конкретн╕ товарн╕ ринки або галуз╕ виробництва. Так╕ учасники не визначилися щодо сво╓╖ позиц╕╖ ╕з наведеного питання.
Також було висловлено ц╕каву пропозиц╕ю запровадити к╕льк╕сн╕ обмеження на паралельний ╕мпорт ориг╕нально╖ продукц╕╖. Що, не в╕дпов╕да╓ загальним правилам
м╕жнародно╖ торг╕вл╕.
Опитування показало складн╕сть наведеного питання. В╕дпов╕дь на нього не ╓ простою, бо зач╕па╓ ╕нтереси значно╖ частини сусп╕льства ╕ держави.
Варто зазначити, що у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ ╕сну╓ два основних принципи вичерпання прав ╕нтелектуально╖ власност╕: нац╕ональний та м╕жнародний. Ще одним р╕зновидом ╓ так званий рег╕ональний принцип, який застосову╓ться в ╢С.
Нац╕ональний принцип вичерпання права зобов’язу╓ ╕мпортера при ввезенн╕ товару у свою кра╖ну п╕дтвердити у правовласника право на його подальший продаж.
М╕жнародний принцип вичерпання права не дозволя╓ правовласнику заборонити використання власного торговельного знаку п╕сля факту першого продажу товару, незалежно в╕д
того, де товар було продано.
Рег╕ональний принцип вичерпання прав фактично ╓ нац╕ональним принципом, який застосову╓ться в рамках митного союзу кра╖н ╢С.
Дискус╕я щодо переваг та недол╕к╕в кожного з цих принцип╕в точиться не т╕льки в Укра╖н╕, а й у ╢С та ╕нших кра╖нах.
До жовтня 2019 року законодавством не було ч╕тко визначено, який же принцип д╕╓ в Укра╖н╕. Хоча фактично д╕яв нац╕ональний принцип, який реал╕зовувався через функц╕онування Митного ре╓стру об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ (ОП╤В).
П╕сля внесення у жовтн╕ 2019 року зм╕н до статт╕ 397 Митного
кодексу Укра╖ни1 ситуац╕я зм╕нилася. В╕дпов╕дна стаття Митного кодексу вказу╓, що заходи щодо сприяння захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ не мають застосовуватися до ориг╕нальних товар╕в. Зокрема, в╕дпов╕дно до норми зазначено╖ статт╕ “ориг╕нальн╕ товари - це товари, що виготовлен╕ виробником або п╕дрядником з дозволу виробника, тобто не порушують право ╕нтелектуально╖ власност╕”. Отже, зазначеними зм╕нами фактично було встановлено м╕жнародний принцип вичерпання П╤В.
Справа у
тому, що для запоб╕гання ввезенню контрафактних та п╕ратських товар╕в в Укра╖н╕ було створено митний ре╓стр об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ (ОП╤В). В╕н спрямований на захист внутр╕шнього ринку та споживач╕в не лише в╕д ╕мпорту п╕дробок, а також обмежував можлив╕сть ╕мпортер╕в в╕льно завозити ориг╕нальн╕ товари в╕домих торгових марок (бренд╕в), що означало фактичне застосування нац╕онального принципу вичерпання П╤В. Ре╓страц╕я в ОП╤В дозволяла зупиняти ╕мпорт ориг╕нально╖ продукц╕╖, яка ввозилася
без дозволу оф╕ц╕йного (або авторизованого) ╕мпортера тако╖ продукц╕╖.
Нараз╕, норми Митного кодексу дозволяють зд╕йснювати паралельний ╕мпорт в Укра╖ну ориг╕нально╖ продукц╕╖. Водночас, реал╕зац╕я п╕дзаконних акт╕в може сутт╓во обмежити можлив╕сть використання цього принципу з боку ╕мпортер╕в, як╕ хоч ╕ не ╓ оф╕ц╕йними постачальниками брендово╖ продукц╕╖, але сплачують ус╕ митн╕ платеж╕ при ввезенн╕ тако╖ продукц╕╖ в Укра╖ну ╕ задовольняють ╕снуючий попит на так╕ товари.
Зустр╕ч б╕знесу з Максимом Нефьодовим, Головою Держмитслужби
Вчора, 15 кв╕тня, б╕знес-сп╕льнота Асоц╕ац╕╖ зустр╕лася з Максимом Нефьодовим, Головою Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни та експертами в╕домства. Зустр╕ч з╕брала близько трьохсот учасник╕в, що св╕дчить про високу ц╕нн╕сть для б╕знесу прямого д╕алогу з кер╕вництвом митниц╕.
Наша розмова здеб╕льшого була сфокусована на зм╕нах у проведенн╕ митних процедур у зв’язку з карантинними заходами, статус╕ важливих для б╕знесу ╕н╕ц╕атив та про╓кт╕в, планах щодо вдосконалення
роботи Держмитслужби.
Як пов╕домляють представники та оч╕льник Держмитслужби, введення обмежувальних заход╕в на територ╕╖ Укра╖ни та сус╕дн╕х держав, безперечно, внесло сво╖ корективи у роботу та плани митниц╕. Товарооб╕г за перший квартал 2020 року впав на 5% пор╕вняно з в╕дпов╕дним показником минулого року, тод╕ як на цей пер╕од було заплановано 11,3% зростання. В╕дпов╕дно, у кв╕тн╕ динам╕ка буде ще г╕ршою. Цьому ╓ дек╕лька причин – закриття кордон╕в, пад╕ння ц╕н на основн╕
╕мпортн╕ товари (бензин, дизель, тощо), пад╕ння промислового та споживчого попиту.
На переконання пана Нефьодова, нещодавн╓ внесення зм╕н до бюджету, яке передбача╓ деяке скорочення ф╕нансування Держмитслужби, не повинне зачепити плани щодо заплановано╖ реформи, зокрема, п╕дняття зароб╕тних плат прац╕вникам митниц╕, що пройдуть переатестац╕ю. Так╕ програми переатестац╕╖ почнуться п╕сля завершення карантину та мають оновити кадровий склад служби. Водночас видатки на розвиток будуть
обмежен╕, частково перенесен╕ в новий стаб╕л╕зац╕йний фонд. Спод╕ва╓мося, глобально на х╕д реформи митниц╕ цей перерозпод╕л не вплине.
Представники Держмитслужби також запевнили б╕знес, що впровадження карантину не ма╓ в╕дчутно вплинути на терм╕ни впровадження ╕нституту авторизованого економ╕чного оператора (АЕО) та режиму сп╕льного транзиту. Концептуально митниця руха╓ться по ран╕ше затвердженому граф╕ку. Для режиму сп╕льного транзиту вже в╕дбува╓ться тестування програмного
забезпечення, а проект Постанови щодо АЕО нараз╕ винесений М╕н╕стерством ф╕нанс╕в на публ╕чне обговорення. Пан Нефьодов висловив спод╕вання, що перш╕ авторизован╕ економ╕чн╕ оператори з’являться в Укра╖н╕ вже до к╕нця року. Також представники служби прокоментували свою позиц╕ю щодо встановлення м╕н╕мального розм╕ру загально╖ ф╕нансово╖ гарант╕╖ та обмеження кола потенц╕йних гарант╕в – так╕ ╕н╕ц╕ативи не мають п╕дтримки у експерт╕в в╕домства.
Ми вдячн╕ за оновлення ╕нформац╕╖ щодо
можливост╕ застосування конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед з Груз╕╓ю та ╤зра╖лем. Нараз╕ угоди ратиф╕кован╕, п╕сля деяких техн╕чних процедур, а саме публ╕кац╕╖ в оф╕ц╕йному журнал╕ ╢вроком╕с╕╖, Груз╕я та ╤зра╖ль стануть першими кра╖нами з якими для Укра╖ни буде доступна д╕агональна кумуляц╕я з ╢С. Наступн╕ на черз╕ кра╖ни ╢АВТ.
В контекст╕ сп╕впрац╕ Держмитслужби та Служби безпеки Укра╖ни, пан Нефьодов пов╕домив, що в╕домства намагаються вибудувати конструктивну сп╕впрацю в рамках законодавства. На переконання оч╕льника митниц╕, СБУ не ма╓ зд╕йснювати надлишкового тиску на б╕знес. Водночас, поки не буде створений спец╕альний орган ф╕нансових розсл╕дувань, СБУ
частково займатиметься розсл╕дуванням деяких справ пов’язаних з контрабандою.
На питання щодо крим╕нал╕зац╕╖ контрабанди п╕дакцизних товар╕в, було пов╕домлено, що в╕дпов╕дний законопро╓кт було направлено до М╕н╕стерства ф╕нанс╕в ще в лютому. Водночас через зм╕ну м╕н╕стр╕в його ще не було погоджено. Але з цього питання ╓ консенсус орган╕в влади, до того ж, ╕н╕ц╕ативу п╕дтриму╓ Делегац╕я ╢С. В╕дкритим залиша╓ться т╕льки питання щодо масштаб╕в порушень, за як╕ наставатиме крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть. В ц╕лому, оч╕льник митниц╕ пропону╓ надати митним органам деяк╕ правоохоронн╕ функц╕╖.
Також б╕знес ц╕кавила ╕нформац╕я щодо роботи пункт╕в пропуску – чи не буде закриття додаткових та коли плану╓ться в╕дновлення роботи вже закритих. Хоча це питання знаходиться поза компетенц╕╓ю митних орган╕в, пан Нефьодов висловив
спод╕вання, що подальшого закриття пункт╕в пропуску не буде, оск╕льки карантинн╕ заходи не повинн╕ обмежувати торг╕влю та рух вантажного транспорту.
Водночас 15 кв╕тня стало в╕домо про закриття ще 10 пункт╕в пропуску автомоб╕льного сполучення на кордон╕ Укра╖ни. З актуальним перел╕ком в╕дкритих та закритих пункт╕в пропуску можна ознайомитися на оперативн╕й карт╕.
Стосовно запровадження електронного документооб╕гу та нових е-серв╕с╕в, голова Держмитслужби
пов╕домив, що осучаснення ╤Т процес╕в один з найважлив╕ших компонент╕в реформи митниц╕. Нараз╕ функц╕ону╓ ╕нтерактивний портал bi.customs.gov.ua про роботу митниц╕. Впровадження електронного документообороту вже ф╕нал╕зоване для запровадження в центральному апарат╕ та поступово розповсюджуватиметься на рег╕они. Для цього необх╕дно провести навчання сп╕вроб╕тник╕в та модерн╕зувати техн╕чну базу, що дещо упов╕льню╓ться через карантин. Хоча водночас надзвичайн╕ умови, в яких ми зараз опинились, можуть стати
поштовхом до д╕джитал╕зац╕╖ для ╕нертних державних орган╕в.
З╕ свого боку, б╕знес в╕дзначив, що питання щодо коригування митно╖ вартост╕ у компан╕й виникають все р╕дше. Як пов╕домив пан Нефьодов, доля декларац╕й, по яких коригу╓ться митна варт╕сть склада╓ близько 4-5%, тод╕ як 80-85% митних декларац╕й проходить по першому методу. Водночас митниця поки не збира╓ться в╕дмовлятися в╕д цього ╕нструменту та пропону╓ ус╕ сп╕рн╕ моменти оперативно вир╕шувати в ╕ндив╕дуальному порядку за
п╕дтримки Асоц╕ац╕╖.
Також б╕знес пов╕домив щодо проблеми по декларац╕ях типу ЕА, а саме досить часте спрацювання автоматизовано╖ системи ризик╕в, зокрема ризику 117 контролю митно╖ вартост╕ з обов’язковим доставлення вантажу в зону митного контролю (терм╕налу). Це в свою чергу призводить до додаткових часових та ф╕нансових витрат компан╕й. Особливо в пер╕од карантину, коли бажано обмежити особист╕ контакти вод╕я, декларанта та ╕нспектора митниц╕. Ми спод╕ва╓мось на п╕дтримку нашо╖
пропозиц╕╖ щодо зм╕ни п╕дходу до п╕дтвердження митно╖ вартост╕ без обов’язку в╕дправлення вантаж╕вки на митний терм╕нал.
Розмитнення медичних вироб╕в для боротьби з коронав╕русом нараз╕ ╓ пр╕оритетним у робот╕ митниц╕. П╕д час зустр╕ч╕, представники служби пов╕домили, що оновлений лист-роз’яснення вже п╕дготовано та роз╕слано на територ╕альн╕ органи щодо застосування зм╕н до податкового та митного законодавства та постанов Уряду в частин╕ зв╕льнення в╕д ПДВ та вв╕зного мита медичних вироб╕в.
Стосовно можливост╕ оформлення векселем платежу з ПДВ на ╕мпорт на пер╕од карантину, представники Держмитслужби пов╕домили, що не вважають за доц╕льне
повертатися до тако╖ практики та нараз╕ не розглядають таку можлив╕сть, адже розраховують, що карантин – це справа дек╕лькох тижн╕в чи максимум м╕сяця.
Ус╕ питання, як╕ б╕знес не встиг озвучити п╕д час зустр╕ч╕, будуть передан╕ у письмовому вигляд╕ на опрацювання до Держмитслужби. Ми щиро дяку╓мо Максиму Нефьодову та ус╕м експертам Держмитслужби за оперативне реагування на звернення Асоц╕ац╕╖ та прид╕лений час. Спод╕ва╓мося на регулярн╕сть таких зустр╕чей!
╢диний рахунок для податк╕в ╕ ╢СВ: закон п╕дписано Президентом!
16 кв╕тня В. Зеленський п╕дписав Закон №559-IX про запровадження ╓диного рахунку для сплати податк╕в, збор╕в ╕ ╢СВ (в╕н же законопроект №1049)
Сьогодн╕, 16 кв╕тня, повернуто з п╕дписом Президента Закон в╕д 13.04.2020 р. №559-IX "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо запровадження ╓диного рахунку для сплати податк╕в ╕ збор╕в, ╓диного
внеску на загальнообов'язкове державне соц╕альне страхування". Про це йдеться у карточц╕ законопроекту №1049 на сайт╕ ВРУ.
Поки що остаточний текст закону не оприлюднений (про це пов╕домимо додатково).
Нагада╓мо, що цей закон був прийнятий ще 4 жовтня 2019 року. Проте 19 лютого 2020 року Президент ветував його. Причиною цьому була правка, яка мала на мет╕ регулювати нац╕нки для оптових ╕ роздр╕бних структур, що зд╕йснюють продаж
цигарок.
Президент подав сво╖ пропозиц╕╖ до законопроекту ╕ ось 13 кв╕тня нарешт╕ цей закон був прийнятий в ц╕лому (з правками Президента). Зокрема, було скасовано норму щодо встановлення ф╕ксовано╖ торговельно╖ нац╕нки на тютюнов╕ вироби, чим обмежувалися права суб'╓кт╕в господарювання, що зд╕йснюють виробництво, ╕мпорт та оптову торг╕влю тютюновими виробами.
Як розпов╕дають в Оф╕с╕ Президента, ухвален╕ зм╕ни забезпечують створення ╓диного рахунку для
сплати податк╕в ╕ збор╕в, передбачених ПКУ (кр╕м ПДВ та акцизного податку з реал╕зац╕╖ пального та спирту етилового, а також митних платеж╕в), ╢СВ через Електронний каб╕нет платника податк╕в. В╕дпов╕дно до п╕дписаного
закону, такий рахунок буде в╕дкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному р╕вн╕ Державно╖ казначейсько╖ служби.
Оч╕ку╓ться, що закон допоможе спростити сплату податкових платеж╕в та сприятиме зменшенню к╕лькост╕ помилково або надм╕ру сплачених грошових зобов’язань. Кр╕м того, ухвален╕ зм╕ни сприятимуть п╕двищенню р╕вня в╕дкритост╕, прозорост╕ та дов╕ри платник╕в податк╕в до державних орган╕в.
За законопроектом, закон набере чинност╕ з
дня, наступного за днем його опубл╕кування, кр╕м пункту 1 (в частин╕ накладення арешту на кошти на ╓диному рахунку, в╕дкритому у порядку, визначеному статтею 351 ПКУ), пункту 2, пункту 3 (в частин╕ кошт╕в на ╓диному рахунку, в╕дкритому в порядку, визначеному статтею 351 ПКУ) розд╕лу ╤ цього Закону, як╕ наберуть чинност╕ з 1 с╕чня 2021 року.
Нагада╓мо, що 1 с╕чня 2021 року також набере чинност╕ ╕нший закон щодо ╓диного рахунку - Закон в╕д 04.10.2019 р. №190-IX "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо запровадження ╓диного рахунку для сплати податк╕в ╕ збор╕в, ╓диного внеску на загальнообов'язкове державне соц╕альне
страхування".
В мае 2020 года украинцы будут отдыхать 12 дней. Нерабочий день - 1 мая – День труда, это пятница, поэтому выходными будут три дня подряд - с 1 по 3 мая.
9 мая, в субботу, в Украине отмечается День победы над нацизмом во Второй мировой войне. В связи с этим, выходным днем станет понедельник, 11 мая, и украинцы будут отдыхать три дня подряд - с 9 по 11 мая.
Календарь
выходных дней в мае:
1 мая - День труда; 9 мая - День победы над нацизмом во Второй мировой войне; 2, 3, 10, 16, 17, 23, 34, 30, 31 - выходные субботы и воскресенья.
19 апреля – Пасха, воскресенье, нерабочий день переносится на понедельник, 20 апреля
Р╕шення було прийнято на зас╕данн╕ уряду в середу.
Зм╕ни будуть внесен╕ до пункту 1 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в №624 в╕д 17 липня 2019 року "Питання введення спец╕ального мита на окрем╕ товари походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни".
"Про╓ктом постанови Кабм╕ну пропону╓ться внести зм╕ни до перел╕ку вид╕в вуг╕лля, на як╕ п╕д час ╕мпорту встановлю╓ться спецмито в розм╕р╕ 65%", - сказав м╕н╕стр розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ ╕ с╕льського господарства
╤гор Петрашко, який допов╕дав р╕шення.
Спецмито буде стягуватися п╕д час ввезення вс╕х тип╕в вуг╕лля, кр╕м антрацитового, а також б╕тум╕нозного ╕ кокс╕вного.
Р╕шення про введення обмежень на ╕мпорт рос╕йських товар╕в, у тому числ╕ дизпалива, прийнято у в╕дпов╕дь на недружн╕
д╕╖ з боку Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, яка ввела санкц╕╖ щодо Укра╖ни.
