Ми п╕дготували пам’ятку про режим роботи п╕дрозд╕л╕в митного оформлення (у м.Ки╓в╕, Ки╖вськ╕й, Житомирськ╕й та Черкаськ╕й областях) для тих, хто плану╓ оформлювати вантаж╕ в пер╕од травневих свят.
Зв╕сно, що м╕жнародн╕ автомоб╕льн╕ та ав╕ац╕йн╕ пункти пропуску завжди працюють ц╕лодобово. Отже, ВМО «Виступович╕» м/п «Овруч» та м/п
«Аеропорт Борисп╕ль» працюють в ц╕лодобовому режим╕.
4 - 8 травня абсолютно вс╕ п╕дрозд╕ли Ки╖всько╖ митниц╕ Держмитслужби працюватимуть в звичайному режим╕.
По зак╕нченн╕ свят, з 12 травня митниця повернеться до звичайного режиму роботи.
Щодо
решти дн╕в, радимо скористатись наведеними граф╕ком роботи
У зон╕ д╕яльност╕ П╕вн╕чно╖ митниц╕ працюють 4 пункти пропуску для автомоб╕льного сполучення
#П╕вн╕чна_митниця_Держмитслужби нагаду╓!!! У зон╕ д╕яльност╕ П╕вн╕чно╖ митниц╕ працюють 4️⃣ пункти пропуску для ❗️автомоб╕льного сполучення: ✅"Сеньк╕вка", ✅"Нов╕ Ярилович╕", ✅"Славутич" (Черн╕г╕вська область) та ✅"Бач╕вськ" (Сумська область). У зв’язку ╕з запровадженням карантинних заход╕в на державному кордон╕ Укра╖ни тимчасово припинено ❗️п╕шох╕дне сполучення з сум╕жними кра╖нами. Кр╕м того, тимчасово
закрит╕ пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для м╕жнародного пасажирського зал╕зничного, пов╕тряного, автомоб╕льного (для автобус╕в) сполучення. Виключення обмежувальних заход╕в можуть прийматися щодо евакуац╕йних рейс╕в за р╕шенням уповноважених м╕н╕стерств та в╕домств.
Реекспорт товар╕в: як оподаткову╓ться ПДВ?
Операц╕я з реекспорту товару оподаткову╓ться ПДВ за нульовою ставкою та в╕добража╓ться у рядку 2.1 декларац╕╖ з ПДВ
ДПС у Терноп╕льськ╕й област╕ поясню╓, що зг╕дно ╕з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товар╕в, як╕ при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни мали статус ╕ноземних та були пом╕щен╕ у митний режим ╕мпорту ╕
повертаються нерезиденту – сторон╕ зовн╕шньоеконом╕чного договору, зг╕дно з яким ц╕ товари пом╕щувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з ╕нших обставин, що перешкоджають його виконанню.
В╕дпов╕дно до пп. «г» п. 185.1 ПКУ об’╓ктом оподаткування ПДВ ╓ операц╕╖ платник╕в податку з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
З метою оподаткування цим податком до операц╕й з ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни та вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни прир╕вню╓ться пом╕щення товар╕в у будь-який митний режим, визначений МКУ.
Зг╕дно ╕з пп. «б» пп. 195.1.1 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операц╕╖ з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ реекспорту, якщо товари пом╕щен╕ у такий режим в╕дпов╕дно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.
Товари вважаються вивезеними
за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, якщо таке вивезення п╕дтверджене в порядку, визначеному Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, митною декларац╕╓ю, оформленою в╕дпов╕дно до вимог МКУ.
Таким чином, операц╕я з
вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ реекспорту товару, який ввозився на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту, у зв’язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, оподаткову╓ться ПДВ за нульовою ставкою та в╕добража╓ться у рядку 2.1 податково╖ декларац╕╖ з ПДВ.
Ринок незаре╓строваних л╕карських засоб╕в. Анал╕з законопроект╕в №3369 та №3370
Минулого тижня було заре╓стровано два довол╕ ц╕кав╕ законопроекти, як╕ можуть мати ознаки прихованого лоб╕зму в сфер╕ ╕мпорту в сфер╕ незаре╓строваних л╕карських засоб╕в.
Мова йде про законопроекти № 3369 та №3370 народних депутат╕в А.Мотиловця ╕ А.
Дубнова, як╕ стосуються внесення зм╕н до Митного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни щодо зв╕льнення в╕д оподаткування незаре╓строваних л╕карських засоб╕в для ╕ндив╕дуального використання громадянами.
Суть законопроект╕в довол╕ проста — зв╕льнення в╕д оподаткування незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, як╕ ввозяться громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни.
Вв╕з на територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в регламенту╓ться Наказом МОЗ №237 в╕д 26.04.2011 ╕ дозволя╓ться у наступних випадках:
- кл╕н╕чних випробувань;
- державно╖ ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в в Укра╖н╕;
- експонування на виставках, конференц╕ях тощо;
- медичного забезпечення п╕дрозд╕л╕в збройних сил ╕нших держав, як╕ в╕дпов╕дно до закону допущен╕ на територ╕ю Укра╖ни;
- ╕ндив╕дуального використання
громадянами;
- використання у випадках стих╕йного лиха, катастроф, еп╕дем╕чного захворювання тощо за окремим р╕шенням М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни за наявност╕ документ╕в, що п╕дтверджують ╖х ре╓страц╕ю ╕ використання в кра╖нах, зв╕дки ввозяться препарати;
- для медичного забезпечення (медичного застосування) в╕йськовослужбовц╕в та ос╕б рядового ╕ начальницького складу, як╕ виконують завдання п╕д час проведення антитерористично╖ операц╕╖, п╕д час
д╕╖ надзвичайного стану, особливого пер╕оду, за окремим р╕шенням М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни за наявност╕ документ╕в, що п╕дтверджують ре╓страц╕ю ╕ використання л╕карських засоб╕в у таких державах;
- л╕кування р╕дк╕сних (орфанних) захворювань за р╕шенням М╕н╕стерства охорони здоров'я Укра╖ни.
Не сл╕д пояснювати, що при таких обмеженнях держава, з одного боку, була захищена в╕д неяк╕сних фармацевтичних вироб╕в ╕ноземного походження, а з ╕ншого,
захищала укра╖нського виробника в╕д дешевих ╕ноземних аналог╕в.
За великим рахунком, до кв╕тня 2020 року незаре╓строван╕ л╕карськ╕ засоби не могли бути прописан╕ л╕карем, або реал╕зован╕ через мережу аптек, але ╕з прийняттям Закону, про "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо забезпечення л╕кування коронав╕русно╖ хвороби (COVID-19)" (р.№3268).
Законом дозволено застосування незаре╓строваних в Укра╖н╕ л╕карських засоб╕в, як╕ рекомендован╕ оф╕ц╕йним органом США, кра╖н - член╕в ╢С, Великобритан╕╖, Швейцарсько╖ Конфедерац╕╖, Австрал╕╖, ╤зра╖лю, Канади, Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки, Япон╕╖ для л╕кування коронав╕русно╖ хвороби (COVID-19) у в╕дпов╕дн╕й кра╖н╕,
а також заре╓строваних л╕карських засоб╕в за показаннями, як╕ не визначен╕ ╕нструкц╕╓ю для медичного застосування, за умови наявност╕ доведено╖ ефективност╕ щодо л╕кування коронав╕русно╖ хвороби (COVID-19) та/або, якщо ц╕ л╕карськ╕ засоби рекомендован╕ оф╕ц╕йним органом одн╕╓╖ ╕з зазначених вище кра╖н для л╕кування ц╕╓╖ хвороби у в╕дпов╕дн╕й кра╖н╕.
В╕дпов╕дн╕ зм╕ни внесено до ст. 44 Основ законодавства про охорону здоров'я та ч. 8 ст. 7 Закону «Про л╕карськ╕
засоби».
Фактично укра╖нський ринок ╕мпорту л╕карських засоб╕в , який зараз склада╓ близько 2 млрд $, в╕дкрили для св╕ту. А законопроекти № 3369 та №3370, пропонують скасувати вв╕зн╕ мита на:
- незаре╓строван╕ л╕карськ╕ засоби, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни для ╕ндив╕дуального використання громадянами в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про л╕карськ╕ засоби".
- незаре╓строван╕ л╕карськ╕ засоби для ╕ндив╕дуального використання,
як╕ надходять на адресу ф╕зичних ос╕б в м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях в обсягах, визначених Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
Цими правками можуть скористатись «с╕р╕» ╕мпортери, як╕ займаються контрабандою товар╕в ╕ в тому числ╕ л╕карських засоб╕в за с╕рими схемами «п╕джак╕в» та «посилок», що ма╓ться на уваз╕.
"П╕джаки"
Митний кодекс дозволя╓ будь-як╕й ф╕зичн╕й особ╕ раз на добу завозити в Укра╖ну, без сплати ПДВ та мита, товари для особистого використання на суму до 500 ╓вро ╕ вагою не б╕льше 50 кг.
Хоч товари на зазначену суму можна ввозити лише для власного використання, в реальност╕ це давно перетворилося на потужний канал доставки контрабанди.
Так, в м╕сяць т╕льки одна особа, не сплативши жодно╖ коп╕йки в держбюджет,
може ввезти в Укра╖ну товар╕в на 15 тисяч ╓вро, як╕ пот╕м розпод╕ляються по торгових точках ╕ реал╕зуються ФОПами без документ╕в та ф╕скальних чек╕в.
За п╕драхунками Цензор.нет сума ввезених товар╕в може сягнути 1,5 млрд ╓вро.
Такий товар, зазвичай, прода╓ться через ФОПи друго╖ групи, яким дозволено працювати без ф╕скальних апарат╕в (систем РРО) та документ╕в на походження товару при оборот╕ до одного м╕льйона в р╕к.
Насправд╕
обороти таких ФОП╕в сягають дек╕лькох м╕льйон╕в. Але, за в╕дсутност╕ ф╕скальних апарат╕в та документ╕в на походження, ╖х наявн╕сть нереально доказати.
"Посилочники"
Митним кодексом Укра╖ни дозволено громадянам, без сплати митних платеж╕в, отримувати поштовими в╕дправленнями товари, варт╕сть яких не перевищу╓ 100 ╓вро та 50 кг, для ФОП╕в – 150 ╓вро. Це правило не стосу╓ться п╕дакцизних товар╕в.
Поряд з╕ звичайними покупцями,
як╕ ╕мпортують для себе, в цю схему вбудувалися певн╕ групи ос╕б, як╕, користуючись нормою про розм╕р безмитного ввезення товару до 150 ╓вро, подр╕бнюють парт╕╖ р╕зноман╕тного товару та пересилають ╖х поштою на п╕дстовних ос╕б. ╤ це, на в╕дм╕ну в╕д прямо╖ куп╕вл╕ споживачем в закордонному ╕нтернет-магазин╕, ╓ контрабандою.
Уже в Укра╖н╕ товар, оформлений на формальних отримувач╕в (вважай найманих прац╕вник╕в), форму╓ться в др╕бн╕ оптов╕ парт╕╖ та прода╓ться ФОПами (без ф╕скальних
чек╕в та документ╕в походження товару) через ╕нтернет-магазини, або бут╕ки великих торгових центр╕в. Часто так╕ продавц╕ взагал╕ н╕як не оформлен╕.
За м╕сяць, якщо отримувати по одн╕й посилц╕ в день, одна ф╕зособа може прийняти товару на 3 тисяч ╓вро, а ФОП на 4,5 тисяч ╓вро. При цьому в Укра╖н╕ в╕дсутн╕ обмеження щодо к╕лькост╕ посилок на одну особу.
Об’╓м замовлень посилок ╕з-за кордону в Укра╖ну оц╕нюють в 30-35 млн посилок. Припустимо, що середня
варт╕сть посилки становила $50, ╕ з метою перепродаж╕ було ввезено не б╕льше половини посилок. В такому випадку в кра╖ну було ввезено товару на 850 млн дол без сплат податк╕в.
Законопроект же пропону╓ зв╕льнити в╕д сплати мита посилки, варт╕сть яких перевищу╓ встановлен╕ л╕м╕ти, що може потягнути за собою безконтрольний вв╕з незаре╓строваних л╕карських засоб╕в в Укра╖ну, чим нанесе шкоду ╕ укра╖нськ╕й фармаколог╕чн╕й галуз╕, так ╕ бюджету Укра╖ни, який недоотрима╓ кошти в╕д сплати
мита.
Хто в╕д цього вигра╓? В╕дпов╕дь однозначна – аптеки. При чому, як велик╕ мереж╕ так ╕ не дуже, як╕ зб╕льшать св╕й асортимент за рахунок дешевих л╕к╕в з-за кордону. Тож попри всю риторику автор╕в законопроекту, щодо покращення життя рядових укра╖нц╕в, я вважаю, що ц╕ законопроекти несуть в соб╕ величезн╕ лобб╕ськ╕ ╕ корупц╕йн╕ ризики.
У "Нафтогаз╕" п╕драхували, ск╕льки Укра╖на може заробити на збер╕ганн╕ ╕мпортно╖ нафти
Голова "Нафтогазу" заявив, що Укра╖на може скористатися ситуац╕╓ю на св╕товому ринку нафти й заробляти на ╖╖ збер╕ганн╕ до 3 млн дол. в м╕сяць. За словами Кобол╓ва, для цього необх╕дно законодавчо врегулювати деяк╕ норми.
Укра╖на може скористатися ситуац╕╓ю на св╕товому ринку нафти ╕ заробляти на збер╕ганн╕ палива в╕д 1 до 3 млн дол. на м╕сяць, надаючи свою нафтотранспортну систему. Читайте також «Нафтогаз» тимчасово припинив
╕мпорт газу ╕ оч╕ку╓ зниження ц╕н Про це йдеться в пов╕домленн╕ прес-служби НАК «Нафтогаз Укра╖ни», з посиланням на голову правл╕ння компан╕╖ Андр╕я Кобол╓ва. «Ми деякий час працю╓мо, щоб зб╕льшити наш╕ можливост╕ з╕ збер╕гання нафти в укра╖нськ╕й систем╕. По-перше, основними можливостями з╕ збер╕гання ╓ можливост╕ на нафтопереробних заводах ╕ в терм╕налах. Наприклад, в терм╕нал╕ приймання нафти «П╕вденний», - циту╓ прес-служба Кобол╓ва.
За його словами, через
кризу через пандем╕ю коронав╕русу в св╕т╕ в╕дбува╓ться серйозне пад╕ння споживання ╕ надлишок нафти потр╕бно кудись д╕вати. Кобол╓в також вважа╓, що нафтотранспортну систему можна використовувати для збер╕гання частково. Однак зараз це не врегульовано законодавством.
Постачальники рос╕йсько╖ нафти Urals мають бути зац╕кавлен╕ в послуз╕ збер╕гання, ╕ для цього ╖м необх╕дно дати можлив╕сть не платити ПДВ, а розраховуватися виключно за збер╕гання. "Для того щоб надавати послуги збер╕гання, нам потр╕бно отримати дозв╕л митного л╕ценз╕йного складу. Тому що б╕льш╕сть ц╕╓╖ нафти в майбутньому не буде збер╕гатися в Укра╖н╕", - циту╓ прес-служба Кобол╓ва.
Кобол╓в вважа╓, що якщо такий режим дозволять, то «Нафтогаз» зможе
залучити додаткових кл╕╓нт╕в, ╕, за попередн╕ми п╕драхунками, доходи можуть становити в╕д 1 до 3 млн дол. на м╕сяць. "Я думаю, за це варто поборотися. ╤ ми спод╕ва╓мося на розум╕ння, як м╕н╕стра, так ╕ уряду", - додав в╕н. Як пов╕домляв УН╤АН, з початку березня варт╕сть нафти марки Brent скоротилася б╕льш н╕ж на 50%.
Попит на нафту знижу╓ться з початку року через поширення коронав╕русу ╕ карантинн╕ заходи в усьому св╕т╕. Додатковий негативний вплив на ц╕ни на
початку березня зробила новина про те, що учасники угоди щодо обмеження видобутку ОПЕК+ не змогли д╕йти ╓диного р╕шення щодо подальшого регулювання виробництва сировини. Ц╕на американсько╖ марки нафти West Texas Intermediate (WTI) в понед╕лок, 20 кв╕тня, вперше з 1999 року опустилася нижче 15 долар╕в за барель. У деяк╕ дн╕ ц╕на на нафту сягала в╕д’╓мних значень
Кабм╕н п╕дтримав спрямування 100 млн ╓вро на розбудову прикордонно╖ ╕нфраструктури
КИ╥В. 29 кв╕тня. УНН. Уряд п╕дтримав спрямування 100 млн ╓вро на розбудову прикордонно╖ ╕нфраструктури пункт╕в пропуску з Республ╕кою Польща, а також буд╕вництво автомоб╕льних дор╕г в╕ддалених пункт╕в пропуску. Про це п╕д час зас╕дання уряду пов╕домив Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Денис Шмигаль, переда╓ кореспондент УНН.
"Питання пов’язане з розбудовою прикордонно╖ ╕нфраструктури пункт╕в пропуску з Республ╕кою Польща, а також буд╕вництво автомоб╕льних дор╕г в╕ддалених
пункт╕в пропуску. Питання було заблоковано б╕льше року, зараз ╓ можлив╕сть, мова йде про 100 млн ╓вро, правильно за╕нвестувати ╖х в розбудову прикордонно╖ ╕нфраструктури на м╕сц╕", - зазначив Шмигаль.
Нагада╓мо, уряд в рамках програми "Велике буд╕вництво" плану╓ вкласти 100 млрд грн у дорожн╓ буд╕вництво у 2020 роц╕, тим самим держава може отримати 170 тис. робочих м╕сць.
... Це стосу╓ться ╕ АЕО, ╕ створення 16 митниць, ╕ в ц╕лому продовження реформи митно╖ сфери
Щойно на зас╕данн╕ ком╕тету розглядали Програму д╕яльност╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни М╕н╕стерством ф╕нанс╕в Укра╖ни, яку зрештою вир╕шили в╕дправити на доопрацювання.
П╕д час дискус╕╖ з народними депутатами м╕н╕стр ф╕нанс╕в Серг╕й Марченко (Sergii Marchenko) висловив деяк╕ шокуюч╕ перш за все для б╕знесу реч╕:
- про п╕дтримку антиФОП╕вських закон╕в №128 ╕ №129;
- про спод╕вання на п╕дписання президентом
законопроекту №1210;
- про продовження реформи митниц╕, розпочато╖ попередн╕м складом уряду.
З╕ свого боку, застерегла м╕н╕стра в╕д таких огульних заяв.
По-перше, якщо закони щодо тотально╖ ф╕скал╕зац╕╖ залишити як ╓, то 2 м╕льйони 313 тисяч п╕дпри╓мц╕в невдовз╕ можуть долучитися до 74 тисяч безроб╕тних, що стали такими за час карантину.
Вчора в╕дбулася четверта в╕деоконференц╕я руху #SaveФОП з ус╕ма
областями, з багатьма мерами м╕ст, як╕ перш за все просили прийняти закони №2644 ╕ №2645. Вони не можуть погодитися з тим, що на них н╕як не реагу╓ влада.
Працювати п╕дпри╓мц╕ продовжать, але п╕дуть в т╕нь ╕ перестануть сплачувати податки. ╤ це в╕дчува╓ влада на м╕сцях, адже йдеться вже не про 20% платеж╕в до м╕сцевих бюджет╕в, а б╕льше, тому що багатьма останн╕ми законами було забрано доходи з м╕сцевих бюджет╕в.
В╕дразу чотири мери м╕ст наголосили:
«Скасування ф╕скал╕зац╕╖ — це маркер ╕ над╕я. Дайте нам можлив╕сть працювати в рег╕онах».
Особисто я за те, щоб уся д╕яльн╕сть, будь-якого б╕знесу – ╕ малого, ╕ зовс╕м др╕бного – в╕дбувалася прозоро, але потр╕бно сп╕льно з б╕знесом розробляти вар╕анти ц╕╓╖ проззорост╕. В такому грубому вар╕ант╕, в якому виписано закони №128 ╕ №129, вони, очевидно, не можуть ╕снувати.
По-друге, дуже збентежила позиц╕я по законопроекту №1210. Яке може бути п╕дписання?
Це вже маркер для середнього ╕ великого б╕знесу. Т╕льки-но законопроект буде п╕дписаний, вони можуть швидкими кроками п╕ти в т╕нь, як це вже зроблять мал╕ п╕дпри╓мц╕.
По-трет╓, в╕д колег ╕з моноб╕льшост╕ чула зауваження до закон╕в, як╕ були прийнят╕ минулого року. Це стосу╓ться ╕ АЕО, ╕ створення 16 митниць, ╕ в ц╕лому продовження реформи митно╖ сфери.
Я чудово розум╕ю, що пол╕тично м╕н╕стр ф╕нанс╕в не зм╕г заявити н╕ про що ╕нше, н╕ж про п╕дтримку
цих зм╕н.
Але, мен╕ зда╓ться, виконавч╕й г╕лц╕ влади не вистача╓ ключового — розум╕ння того, що в╕дбулися значн╕ зм╕ни, як╕ взагал╕ потребують перегляду економ╕чно╖ пол╕тики.
Тому зм╕ни в митному напрям╕ потр╕бно коригувати ╕ дати можлив╕сть моноб╕льшост╕ виправити те, що понаприймали, аби не втратити керован╕сть у кра╖н╕, а не т╕льки в певних структурах.
Фах╕вц╕ нашо╖ Кафедра ╕стор╕╖ та теор╕╖ держави ╕ права УМСФ не залишаються осторонь процес╕в реформування Держмитслужби Укра╖ни.
Фах╕вц╕ нашо╖ Кафедра ╕стор╕╖ та теор╕╖ держави ╕ права УМСФ не залишаються осторонь процес╕в реформування Держмитслужби Укра╖ни. Пропону╓мо до Вашо╖ уваги науковий погляд щодо зауважень до проекту ново╖ емблеми Держмитслужби д.╕.н., проф., зав.каф. ╕стор╕╖ та теор╕╖ держави ╕ права Колесникова Костянтина Миколайовича (Костянтин Колесников), д.╕.н., професора Морозова Олега В╕кторовича та к.╕.н, доцента Дячка Олега Олександровича (Олег Дячок (Oleg
Dyachok)).
Структурно-функц╕ональн╕ зм╕ни в митн╕й систем╕ Укра╖ни, що в╕дбуваються останн╕ дек╕лька рок╕в, на жаль, спрямован╕ на хаотичну, безсистемну зм╕ну зовн╕шн╕х форм, залишаючи поза увагою зм╕цнення матер╕ально-техн╕чно╖ та кадрово-орган╕зац╕йно╖ складово╖. П╕д черговим «реформаторським» ударом опинилась символ╕ка Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни. Так, у грудн╕ 2019 р. кер╕вництво ДМСУ замовило ТОВ «Геральдична палата “Олекса Руденко ╕ Компаньйони”» нову концепц╕ю емблеми,
прапору та форми.
Запропонований проект ново╖ символ╕ки ДМСУ (https://www.facebook.com/uanewcustoms/posts/245975770104581) явля╓ собою гербовий щит дов╕льно╖ форми (щось середн╓ м╕ж польським ╕ н╕мецьким щитами). У верхн╕й, головн╕й, частин╕ щита розташован╕ ключ╕, що перехрещуються на тл╕ малого гербу Укра╖ни. Ключ як символ довол╕ багатозначний. Прим╕ром, на герб╕ Папи Римського теж зображено ключ╕. Це – ключ╕ в╕д Царства Небесного. Що ж виходить у нашому випадку? Проходження
укра╖нсько╖ митниц╕ дор╕вню╓ входженню в Царство Боже?!
Нижню частину гербового поля займа╓ зображення яко╖сь башти з зубцями ╕ загартованими воротами. Твердять, що це – Золот╕ ворота в Ки╓в╕. Хоча, те, що сто╖ть в столиц╕, набагато величн╕ше: малюнок зображу╓, у кращому раз╕, передмур’я Золотих вор╕т. У символ╕ц╕ б╕льшост╕ народ╕в св╕ту ворота – знак меж╕, переходу в╕д св╕ту живих до темряви мертвих, в╕д «сво╖х» до «чужих». (До реч╕, наш звичай не в╕татися або не передавати н╕чого
через пор╕г походить саме ╕з под╕бних уявлень). Так у чому ж символ╕зм «вор╕т» у проект╕ гербу ДМС? Можливо, вони означають, що подолати митний кордон Укра╖ни це все одно, що долучитися до св╕ту мерц╕в, або ж вирватися з потойб╕ччя?
Нарешт╕, що може означати те, що ворота показан╕ зачиненими? Так, у ╓вропейськ╕й геральдиц╕ нер╕дко зустр╕чаються зображення зачинених ╕ в╕дчинених вор╕т. Наприклад, у центр╕ герба Гамбурга м╕ститься зображення зачинено╖ брами. У геральдиц╕ в╕дкрит╕
ворота – знак гостинност╕, а ось зачинен╕, як на герб╕ Гамбурга, – символ готовност╕ до захисту м╕ста в╕д незваних гостей. Що символ╕зують зачинен╕ ворота на герб╕ митниц╕? Закрит╕сть нац╕онально╖ економ╕ки? Але ж Укра╖на - велика транзитна кра╖на. За╜ратована брама була б доречн╕шою для митно╖ символ╕ки П╕вн╕чно╖ Коре╖ (КНДР), а не Укра╖ни.
Тепер про ╕сторизм. Об╜рунтування ╕сторичного наповнення зм╕сту емблеми, що запропонували автори проекту, у профес╕йних ╕сторик╕в-мед╕╓в╕ст╕в
можуть викликати, у кращому випадку, ╕рон╕чну усм╕шку. Уявлення про ╕сторичн╕ процеси на теренах Сх╕дно╖ ╢вропи IX–X ст. у автор╕в «геральдичного товариства з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю» завмерли на р╕вн╕ ╕сторичних знань XVIII ст. ╤ якщо ж вести розмову про м╕сце та роль Золотих вор╕т в емблем╕, то, виходячи з реал╕й ╕снування Ки╖всько╖ Рус╕ Х╤–Х╤╤╤ ст., там потр╕бно було б розм╕стити зображення Соф╕╖ Новгородсько╖. Тому що у цей пер╕од усп╕шн╕сть зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ Рус╕ залежала в╕д сили та авторитету
Новгорода Великого.
╤ ще одна важлива ремарка. Як правило, держави, коли об╜рунтовують ╕сторичну хронолог╕ю власних митних служб, не торкаються арха╖чно╖ доби. Для ╓вропейських кра╖н ╕сторичний в╕дл╕к починають з часу, коли митна функц╕я трансформу╓ться у державну монопол╕ю (так, французи ╕сторичну хронолог╕ю власно╖ митно╖ служби ведуть не з час╕в Хлодв╕га чи Карла Великого, а з 1791 р., саме у цей р╕к Французька республ╕ка встановила державну монопол╕ю на митну справу) або з часу
набуття державного суверен╕тету. Останн╓, у першу чергу, характерно для республ╕к колишнього СРСР. Як приклад, це емблеми митних служб Казахстану та Узбекистану.
╤ головне, у б╕льшост╕ випадк╕в зм╕ст емблем митних служб багатьох держав буду╓ться на принципах корпоративно╖ (традиц╕йно╖) символ╕ки, яка ╓ ц╕лком зрозум╕лою для м╕жнародно╖ сп╕льноти, учасник╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Наприклад, символ╕ка митно╖ служби Б╕лорус╕, Молдови, Польщ╕,
Словаччини.
Отже, на нашу думку, в основ╕ символ╕ки ДМСУ ма╓ бути класичний кадуцей – атрибут Меркур╕я / Гермеса – античного божества, що оп╕ку╓ться межами ╕ кордонами, але, одночасно, мандр╕вниками ╕ шляхами сполучення, торг╕влею, нарешт╕.
Анатолий Макаренко (Anatoly Makarenko) Павел Пашко ╤ван Бережнюк Виктор Васильович Yevgen Garmash Сергей Трусов
(Sergey Trusov) Павел Вершина Нова митниця Сп╕лка Ветеран
Анекдот из Интернет
Несмотря на все мои усилия, есть люди, которым я нравлюсь.
Афоризм
Лайфхак для учителей: никто не почувствует запах коньяка на онлайн-уроке.
