* Документ дня: Постанова вiд 19.07.2018 № 80 Про деяк╕ питання встановлення оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до ╕ноземних валют та внесення зм╕н до Класиф╕катор...
Количество просмотров: 28 (за период c 00:00 по 18:01 02/08/18), всего просмотров: 131
Верховною Радою Укра╖ни заре╓стровано законопроект в╕д 26.07.2018 р. № 8601-1, яким вносяться зм╕ни до Податкового кодексу та деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо визначення та оподаткування електронних сигарет.
Документом пропону╓ться внести зм╕ни до Закону Укра╖ни «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових вироб╕в ╕ ╖х шк╕дливого впливу на здоров’я населення»,
Закону Укра╖ни «Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в» та Податкового Кодексу.
Зокрема, у Податковому Кодекс╕ пропону╓ться:
визначити поняття «електронна сигарета» та «заправний контейнер»;
до перел╕ку п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) додати р╕дину, яка використову╓ться в електронних сигаретах;
доповнити нову ст. 215.3.3–1, якою
встановлюватиметься ставка акцизного податку на р╕дину, яка використову╓ться в електронних сигаретах.
У Закон╕ Укра╖ни «Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в» запропоновано визначити поняття «електронна сигарета» ╕ «заправний контейнер», та запровадити заборону на продаж електронних сигарет та заправних контейнер╕в.
Головною метою законопроекту ╓ забезпечення
високого р╕вня захисту здоров’я людини, особливо молод╕, в╕д шк╕дливого впливу електронних сигарет, а також виконання зобов’язань Укра╖ни в╕дпов╕дно до РКБТ ВООЗ.
Еколог╕чна ╕нспекц╕я збира╓ "данину" в укра╖нських портах
Ком╕тет з лог╕стики ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖ стурбований д╕ями Держеко╕нспекц╕╖ П╕вн╕чно-Зах╕дного рег╕ону Чорного моря п╕д час зд╕йснення еколог╕чного та рад╕олог╕чного контролю на предмет ╖х в╕дпов╕дност╕ та дотримання законодавства.
Про це йдеться в заяв╕ ╢БА.
"Прац╕вники ╤нспекц╕╖ безп╕дставно в╕дмовляють у проставленн╕ штамп╕в на еколог╕чних декларац╕ях, вимагаючи проведення в╕дбору проб ╕зольованого баласту судна для лабораторного анал╕зу на предмет наявност╕ забруднюючих речовин,
що не передбачено чинним законодавством Укра╖ни", - пов╕домили в Асоц╕ац╕╖.
"На це скаржаться представники укра╖нських ╕ м╕жнародних компан╕й, чи╖ судна ╕ вантаж╕ проходять еколог╕чний та рад╕олог╕чний контроль в морських портах Укра╖ни", - йдеться в заяв╕ ╢БА.
Представники Ком╕тету з лог╕стики в╕дзначають, що в╕дпов╕дно до св╕тово╖ практики ╕ в╕дпов╕дно до норм м╕жнародних угод, до яких при╓дналася Укра╖на, ╕зольований баласт не п╕дляга╓ контролю ╕ будь-яке його ╕нспектування обмежу╓ться лише
перев╕ркою наявност╕ на судн╕ д╕йсного св╕доцтва про запоб╕гання забрудненню ╕з суден, а скидання ╕зольованого баласту не ╓ скиданням забруднюючих речовин.
В╕дмова в проставленн╕ штамп╕в ╕ накладення екологами штраф╕в за в╕дсутност╕ нормативно-правового регулювання даного питання, призводить до безп╕дставних затримок суден, зрив╕в контракт╕в на поставку експортно╖ продукц╕╖ - все це веде до великих збитк╕в ╕ "завда╓ непоправно╖ шкоди репутац╕╖ Укра╖ни", зазначають в ╢БА.
Додамо, що
екс-кер╕вник представництва Risoil S.A. в Укра╖н╕ Шота Хаджишв╕л╕ оц╕нив втрати в╕д незаконних перев╕рок суден в портах сп╕вроб╕тниками Держеко╕нспекц╕╖ в 200 млн долар╕в щор╕чно, переда╓ ЦТС.
"Збитки з кожного судна становлять в╕д 3 до 60 тис долар╕в", - заявив Хаджишв╕л╕.
Голова Одесько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Максим Степанов пропону╓ л╕кв╕дувати Державну еколог╕чну ╕нспекц╕ю П╕вн╕чно-Зах╕дного рег╕ону Чорного моря як територ╕альний орган Держеко╕нспекц╕╖.
За результатами липня митниц╕ ДФС продемонстрували рекордн╕ щоденн╕ в╕драхування до бюджету. Середньоденний показник склав близько 1,5 млрд гривень. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
У пор╕внянн╕ з в╕дпов╕дним пер╕одом минулого року середньоденн╕ надходження зб╕льшились на 17,3%.
За його словами, ще два роки тому середньоденн╕ надходження в╕д митниц╕ складали 800-900 млн гривень.
«Ус╕ передбачен╕ прогнозн╕ показники, за якими брала на себе в╕дпов╕дальн╕сть Державна
ф╕скальна служба Укра╖ни, спрямован╕ в державний бюджет. Ми виконали все, що передбачалося з початку року. А сума, проадм╕н╕стрована до державного бюджету, склала б╕льше 400 млрд грн, що на понад 60 млрд грн б╕льше, н╕ж тор╕к за в╕дпов╕дний пер╕од. Це загалом ╕ податковий, ╕ митний напрями», – зазначив Мирослав Продан.
Оч╕льник ДФС п╕дкреслив, що тако╖ ефективно╖ динам╕ки зб╕льшення надходжень до бюджету вдалося досягти, у першу чергу, за рахунок дет╕н╕зац╕╖ економ╕ки. Одним з ╖╖ фактор╕в ╓ саме
боротьба з контрабандою, зупинення «с╕рих» та «чорних» схем, порушенням митних правил
Найб╕льша сплата до державного бюджету традиц╕йно забезпечу╓ться Енергетичною митницею ДФС, в як╕й зосереджений увесь енергетичний блок.
«Енергетичною митницею адм╕н╕стру╓ться в╕д 7 до 8 млрд грн. щом╕сяця. Тобто це склада╓ близько 25% ус╕х надходжень в╕д митного напряму. Наступною по сплат╕ платеж╕в йде Одеська митниця, Ки╖вська м╕ська, Ки╖вська обласна, Дн╕пропетровська, Льв╕вська, Харк╕вська митниц╕. Це
бюджетоформуюч╕ митниц╕, як╕ забезпечують близько 80% надходжень в╕д митного напряму до державного бюджету», – п╕дкреслив Мирослав Продан.
Денежные переводы украинцев могут взять на контроль
Минфин предложил новую редакцию Закона о финмониторинге.
Предложено ввести идентификацию клиента и устанавливать цель проведения финансовой операции при осуществление переводов (в том числе международных), без открытия счета на сумму, равную или превышающую 30 тыс. грн, в том числе в иностранной валюте, банковских металлах и других активах.
Денежные переводы на сумму, равную или превышающую 30 тыс. грн, должны будут сопровождаться полной информацией о плательщике и получателе перевода средств (включая место проживания,серию и номер паспорта, идентификационный код).
Переводы на сумму меньше 30 тыс. грн должны сопровождаться минимальной информацией об инициаторе и получателе перевода (ФИО или наименование юрлица, номер счета или уникальный учетный номер финансовой операции, который позволяет осуществить отслеживание операции).
Субъектам первичного финмониторинга будет запрещено осуществлять перевод средств в случае отсутствия
вышеуказанной информации.
Эти требования не распространяются на операции снятия средств с собственного счета, перевода средств с целью уплаты налогов, штрафов, коммунальных платежей, при использовании электронных денег для оплаты товаров или услуг (если номер платежного инструмента или устройства сопровождает перевод на всем пути движения средств), перевода меньше 30 тыс. грн для оплаты товаров или услуг (при условии, что платежная система может
отследить перевод средств и определить лицо, которое заключило договор с получателем о поставке товаров или оказании услуг), а также операции по обеспечению проведения перевода средств, осуществляемые операторами услуг платежной инфраструктуры.
Предполагается повышение порога операций, которые подпадают под финмониторинг, со 150 тыс. грн до 300 тыс. грн.
Также перечень субъектов первичного финмониторинга, которые будут
уведомлять Госфинмониторинг о подозрительных финансовых операциях, дополнят бухгалтеры и налоговые консультанты.
Запланирован постепенный переход на риск-ориентированный подход при представлении информации о подозрительных финансовых операциях, усовершенствование процедуры определения бенефициарных собственников компаний и введение адекватных мер воздействия за нарушение антилегализационного законодательства от письменного предупреждения и штрафных санкций до аннулирования
лицензии.
В частности, предложено поднять штрафы за нарушение законодательства относительно предотвращения и противодействия отмыванию доходов. Так, сейчас за такое нарушение предусмотрен штраф от 100 до 200 НМДГ, а предлагается - от 300 до 2 тыс. НМДГ. За непредставление в предусмотренный срок информации о конечном бенефициарном собственнике или о его отсутствии предлагается установить штраф от 3 до 5 тыс. минимумов (сегодня в десять раз меньше).
Существенные
изменения предлагается внести в Уголовный кодекс. Верхний предел штрафа за тяжкое преступление предлагают увеличить до 75 тыс. НМДГ (сейчас это 50 тыс.), а за особо тяжкое преступление - до 100 тыс.
Володимир Гройсман про боротьбу з контрабандою: Наша справа чесна ╕ ми переможемо
Оголошена Урядом Укра╖ни боротьба ╕з контрабандою – справа, яка дола╓ ганебне явище схем на кордон╕, а отже, сприя╓ економ╕чному розвитку держави, розвитку п╕дпри╓мництва ╕ модерн╕зац╕╖ кра╖ни. Про це сказав Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман, коментуючи останню ╕нформац╕ю Державно╖ ф╕скально╖ служби щодо переб╕гу кампан╕╖ «Укра╖на без контрабанди».
«В липн╕ ми отримали до бюджету «плюс» 3,2 млрд грн. Це те, що нам вдалося моб╕л╕зувати додатково, виходячи з наших заход╕в. Хочу подякувати ДФС,
Митниц╕, Нацпол╕ц╕╖. Це справа для вс╕х правоохоронних орган╕в. Просив би вс╕х об’╓днуватися. Потенц╕ал величезний. Ц╕ кошти належать не контрабандистам. Вони належать укра╖нському во╖ну, пенс╕онеру, л╕карю. Це кошти, на як╕ треба робити модерн╕зац╕ю кра╖ни. Будемо мати ще надходження, цифри будуть говорити сам╕ за себе», - сказав Глава Уряду.
В╕н наголосив, що тримати удар протид╕╖ робот╕ Уряду – це виклик, адже ворог╕в – достатньо.
«Але мо╓ завдання - робити кра╖ну багатшою. Будемо йти
вперед. Давайте разом поборемо це негативне явище, яке знищу╓ можливост╕ економ╕ки, знищу╓ можливост╕ до зростання промисловост╕ ╕ розвитку п╕дпри╓мництва. Ма╓мо тримати позиц╕ю. ╤ будемо ╖╖ тримати. Наша справа чесна. А якщо чесна – то ми завжди переможемо», - наголосив Володимир Гройсман.
Дов╕дково
За оперативними даними ДФС, за липень поточного року до Державного бюджету над╕йшло понад 29,7 млрд грн, що на 3,7 млрд грн б╕льше липня минулого року. При цьому в╕дносно червня, обсяги надходжень
також зб╕льшилися – на майже 3,2 млрд грн.
З моменту старту ╕н╕ц╕ативи «Укра╖на без контрабанди» - з 21 червня по 30 липня - державна скарбниця отримала 37,5 млрд грн митних платеж╕в. Фактичн╕ надходження проти в╕дпов╕дного пер╕оду минулого року зросли майже на 6 млрд грн.
ДФС п╕дписано угоду щодо закуп╕вл╕ та встановлення скануючих систем для митниць
Державна ф╕скальна служба вийшла на ф╕н╕шну пряму щодо реал╕зац╕╖ проекту по закуп╕вл╕ та встановленню на пунктах пропуску стац╕онарних скануючих систем. Це – наймасштабн╕ший проект за всю ╕стор╕ю укра╖нсько╖ митниц╕, за який ДФС боролася б╕льше року.
Вчора, 1 серпня, директор Департаменту матер╕ального забезпечення та розвитку ╕нфраструктури ДФС Андр╕й Рахуба п╕дписав угоду з NUCTECH COMPANI LIMITED, яка стала переможцем по двох лотах. Вона поставлятиме 7 скануючих систем для огляду вантажних
транспортних засоб╕в та контейнер╕в, призначених для оснащення пункт╕в пропуску на суму 482,399 млн грн.
В╕дпов╕дно до угоди NUCTECH зобов’язана у 2018 роц╕ виробити, поставити, забезпечити зд╕йснення монтажу, пусконалагодження та передачу у власн╕сть ДФС скануючого обладнання на пунктах пропуску «Ужгород» та «Чоп» (Закарпатсько╖ митниц╕ ДФС), «Рава-Руська», «Крак╕вець» та «Шегин╕» (Льв╕всько╖), «Ягодин» (Волинсько╖) та «Порубне» (Черн╕вецько╖).
Ц╕ пункти пропуску мають найб╕льше навантаження
по вантажо- та пасажиропотоку.
«Комплексний п╕дх╕д з удосконалення контролю та обладнання пункт╕в пропуску стац╕онарними скануючими системами дозволить поставити хрест на контрабандних схемах. Обладнання найсучасн╕ше ╕ компан╕я реал╕зовуватиме проект «п╕д ключ»: в╕д постачання систем до ╖х гарант╕йного обслуговування», – зазначив Андр╕й Рахуба.
За словами представника NUCTECH в Укра╖н╕ Л╕ Цз╕сина, для його компан╕╖ це найб╕льший контракт в Укра╖н╕: «Ми розум╕╓мо актуальн╕сть та важк╕сть
проекту ╕ ми докладемо максимум зусиль, щоб передати ДФС все обладнання вчасно».
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Какой датой закрылся налоговый кредит?
02-08-2018 09:20, MDVlad Регион:скрыт Какой датой закрылся налоговый кредит?
Добрый день. Подскажите дата ПМК 31.07.2018, дата ОНП 01.08.2018, дата курса 31.07.2018. Бухгалтер спрашивает какой датой закрылся налоговый
кредит? Думаю 01.08.2018. Подскажите пожалуйста статью ПКУ.
Укра╖на та ╤зра╖ль завершили юридичну перев╕рку тексту Угоди про в╕льну торг╕влю
1 серпня 2018 року Укра╖на та ╤зра╖ль завершили юридичну перев╕рку тексту проекту Угоди про в╕льну торг╕влю. В╕дпов╕дний етап проводили уповноважен╕ представники укра╖нсько╖ та ╕зра╖льсько╖ урядових делегац╕й у м. Тель-Ав╕в (Держава ╤зра╖ль) у рамках процедури п╕дготовки тексту угоди до п╕дписання.
П╕д час юридично╖ перев╕рки сторони узгодили текст 12-ти розд╕л╕в ╕ додатк╕в проекту Угоди, а також погодили застосування терм╕н╕в, як це передбача╓ м╕жнародна практика
укладення в╕дпов╕дних м╕журядових договор╕в.
Наступним кроком п╕дготовки Угоди до п╕дписання ╓ переклад узгодженого тексту на укра╖нську мову та ╕врит.
Дов╕дково
Зг╕дно з Експортною стратег╕╓ю Укра╖ни ╤зра╖ль ╓ перспективним ринком для експорту укра╖нсько╖ продукц╕╖. Укладення Угоди про в╕льну торг╕влю спрямоване на посилення вза╓мно╖ торг╕вл╕ та нарощування сп╕впрац╕ у промисловому та с╕льськогосподарському секторах
економ╕ки.
Завершення переговор╕в по сут╕ Угоди в╕дбулося цьогор╕ч 28 березня. Наступн╕ процедури перев╕рки тексту, переклад та ╕нш╕ ╓ частиною процедури п╕дготовки документу до п╕дписання уповноваженими представниками кра╖н.
1 серпня виповню╓ться 2 роки з моменту впровадження на митниц╕ ╕нформац╕йно╖ системи «╢дине в╕кно».
Це один з важливих антикорупц╕йних крок╕в, який м╕н╕м╕зу╓ людський фактор при прийнятт╕ р╕шень контролюючими органами, стимулю╓ ╖х перех╕д на ╓вропейськ╕ принципи зд╕йснення державного контролю та сприя╓ м╕жнародн╕й торг╕вл╕.
У чому суть?
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в розробило концепц╕ю створення та функц╕онування ╕нформац╕йно╖ системи «╢дине
в╕кно».
Це електронна система обм╕ну даними, яка дозволя╓ р╕зним службам контролю та митниц╕ в автоматичному режим╕ обм╕нюватись ╕нформац╕╓ю про вантаж в процес╕ його митного контролю. Таким чином, зам╕сть печаток ╕ штамп╕в державних орган╕в на паперових документах ставляться електронн╕ в╕дм╕тки у сп╕льн╕й баз╕ даних.
На даний час, у середньому 85% вантаж╕в оформлю╓ться через систему «╢диного в╕кна».
Що дал╕?
Запровадження
«╢диного в╕кна» у повному обсяз╕ ╓ одним ╕з пр╕оритет╕в роботи М╕н╕стерства ф╕нанс╕в. Сутт╓вим кроком у розвитку «╢диного в╕кна» стало ухвалення 5 липня 2018 року Закону № 7010, прийнятого за ╕н╕ц╕ативи народних депутат╕в О. Кришина, Н. Южан╕но╖, Т. Остр╕ково╖. М╕н╕стерство ф╕нанс╕в оч╕ку╓, що закон з пропозиц╕ями Президента Укра╖ни буде найближчим часом розглянутий Верховною Радою Укра╖ни.
