Количество просмотров: 28 (за период c 00:00 по 18:00 07/08/18), всего просмотров: 591

Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 М╕нф╕н Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й Вступил в силу с 01.10.2012

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Заборонено для ввезення при захворюваннях
	№ 1695/99-99-18-03-01-18 от 11.07.2018 ДФСУ "Про заборону щодо ввезення в Укра╖ну окремих об'╓кт╕в державного ветеринарно-сан╕тарного контролю та нагляду" № 4574/7/99-99-18-03-01-17 от 23.02.2017 ДФСУ "Щодо внесення зм╕н до листа ДФС в╕д 16.06.2015 № 21487/7/99-99-24-03-01-17 про заборони щодо ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, як╕ п╕длягають ветеринарно-сан╕тарному контролю"
	№ 1817/99-99-18-03-01-18 от 24.07.2018 ДФСУ "Про заборону щодо ввезення в Укра╖ну окремих об'╓кт╕в державного ветеринарно-сан╕тарного контролю та нагляду"
	№ 4574/7/99-99-18-03-01-17 от 23.02.2017 ДФСУ "Щодо внесення зм╕н до листа ДФС в╕д 16.06.2015 № 21487/7/99-99-24-03-01-17 про заборони щодо ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, як╕ п╕длягають ветеринарно-сан╕тарному контролю"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	6
	Документ МЗЕЗ	1
	Закони Укра╖ни	9
	Листи ДМСУ	2
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	2
	Статт╕	1
	ВСЕГО:	21

MDoffice

ДФС подала апеляц╕йну скаргу на р╕шення суду, яке скасову╓ постанову Енергетично╖ митниц╕ про нарахування голов╕ “Нафтогазу” Андр╕ю Кобол╓ву штрафу у розм╕р╕ 7,027 млрд грн через порушення митних правил. Про це УНН пов╕домили у ДФС у в╕дпов╕дь на запит.

“Енергетичною митницею ДФС, в строки встановлен╕ Кодексом адм╕н╕стративного судочинства, подано апеляц╕йну скаргу на зазначене р╕шення суду”, — розпов╕ли у ДФС.

Ран╕ше пов╕домлялось, що 23 липня 2018 року Под╕льський районний суд м. Ки╓ва розглянув справу за позовом Андр╕я Кобол╓ва до Енергетично╖ митниц╕ ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справ╕ про порушення митних правил (стосовно нарахування штрафно╖ санкц╕╖ у розм╕р╕ 7 млрд грн) та прийняв р╕шення, яким частково задовольнив позов.

Проте, в╕дпов╕дно до адм╕н╕стративного кодексу, р╕шення суду не набира╓ законно╖ сили, якщо подана апеляц╕йна скарга.

Як пов╕домляв УНН, ДФС наклала на голову “Нафтогазу” Андр╕я Кобол╓ва два адм╕н╕стративн╕ штрафи на 7 та 1,3 млрд грн через в╕дмову НАК оформлювати та оплачувати природний газ, який “Газпром” постачав на неп╕дконтрольн╕ територ╕╖ Донецько╖ та Лугансько╖ областей.

ДФС завершила перев╕рку правом╕рност╕ штрафних санкц╕й, застосованих щодо Кобол╓ва. Проте опубл╕кування результат╕в перев╕рки в╕дтерм╕нували. Як наголосили у ДФС, остаточн╕ висновки щодо правом╕рност╕ штрафних санкц╕й можна буде робити п╕сля набрання судовими р╕шеннями законно╖ сили.

УНН

На Льв╕вщин╕ презентували Службу супроводу експортера. ╥╖ створення зумовлене не лише зб╕льшенням к╕лькост╕ експортер╕в, яких в област╕ вже понад тисячу, але й необх╕дн╕стю нарощення експортних операц╕й.

Про це пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу.

«Економ╕ка Льв╕вщини ╓ експортоор╕╓нтованою. Адже 40 % валового рег╕онального продукту склада╓ експорт. Упродовж останн╕х рок╕в спостер╕га╓ться позитивна тенденц╕я щодо нарощення експортних операц╕й. Зокрема, у 2016 роц╕ прир╕ст склав понад 4%, у 2017 роц╕ - понад 24%, за результатами 5-ти м╕сяц╕в 2018 року цей показник становить плюс 24, 6%. Основними торговельними партнерами льв╕в`ян ╓ п╕дпри╓мства з ╢вропейського Союзу - Польщ╕, Н╕меччини, Чех╕╖, Дан╕╖, Словаччини, Угорщини, ╤тал╕╖, а також ╕з Китаю», - зазначив директор департаменту економ╕чно╖ пол╕тики Льв╕всько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ Роман Филип╕в.

Служба п╕дтримки експорту стала продовженням роботи департаменту у напрямку сприяння д╕яльност╕ експортер╕в област╕. На початку року у Льв╕вськ╕й ОДА створили сектор ╕з просування експорту. В╕дтак, серед напрямк╕в роботи ц╕╓╖ служби – торговельн╕ м╕с╕╖, промоц╕я, спец╕ал╕зац╕я по кра╖нах, пошук контрагент╕в, школа експортера, супров╕д експортер╕в.

Як зазначив Филип╕в, служба п╕дтримки експортера ╓ насл╕дуванням модел╕, яку ОДА запровадила ще у 2016 роц╕. Тепер вона допомага╓ суб’╓ктам господарювання у налагодженн╕ нових контакт╕в, виходу на зовн╕шн╕ ринки, врегулюванн╕ р╕зноман╕тних техн╕чних питань ╕ бар`╓р╕в. Зараз на супровод╕ у Льв╕вськ╕й ОДА перебува╓ 45 суб`╓кт╕в господарювання-експортер╕в, як╕ звернулися ╕з р╕зноман╕тними питаннями.

Як пов╕домляв Укр╕нформ, У Льв╕вськ╕й област╕ 1088 виробник╕в експортують свою продукц╕ю за кордон. У товарн╕й структур╕ експорту переважають деревообробна (44 %), харчова (15 %) та машинобуд╕вна галузь (11 %). Також значна частка експорту – це х╕м╕чна галузь (7 %), металообробка (7%), виробництво мебл╕в (6%).

Для популяризац╕╖ експортного потенц╕алу у минулому роц╕ департамент економ╕чно╖ пол╕тики Льв╕всько╖ ОДА розробив каталог, у якому понад 100 суб’╓кт╕в господарювання презентували ╕нформац╕ю про свою д╕яльн╕сть, продукц╕ю та товари, як╕ вони виготовляють.

Укр╕нформ

Пов╕домлення про взяття на обл╕к/зняття з обл╕ку платника податк╕в у зв'язку з╕ зм╕ною м╕сцезнаходження (м╕сця проживання) за формою № 11-ОПП було оновлено. Сталося це завдяки наказу М╕нф╕ну в╕д 27.06.2018 р. № 589, який вн╕с зм╕ни до Порядку обл╕ку платник╕в податк╕в ╕ збор╕в.

Форма № 11-ОПП використову╓ться для ╕нформування контролюючим органом за новим м╕сцезнаходженням (м╕сцем проживання) платника податк╕в про зм╕ну м╕сцезнаходження (м╕сця проживання) платника податк╕в, яке надсила╓ться контролюючому органу за попередн╕м м╕сцезнаходженням (м╕сцем проживання).

За формою № 1-РПП з позначкою "В╕домост╕ про особу, в╕дпов╕дальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обл╕ку" контролююч╕ органи вносять в╕дпов╕дн╕ зм╕ни до ╢диного банку даних юридичних ос╕б або Ре╓стру самозайнятих ос╕б. В╕дпов╕дною позиц╕╓ю доповнили форму № 1-РПП. При поданн╕ заяви за формою N 1-РПП з позначкою "В╕домост╕ про особу, в╕дпов╕дальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обл╕ку" заповнюються дан╕ про контролюючий орган, код ╢ДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера пост╕йного представництва нерезидента в Укра╖н╕.

За заявою за формою № 1-ОПП, або за формою № 1-РПП ╕з позначкою "Зм╕на м╕сцезнаходження, пов'язана ╕з зм╕ною адм╕н╕стративного району, або включення/невключення до Ре╓стру ВПП", або за формою № 5-ОПП ╕з позначкою "Зм╕на м╕сця проживання, пов'язана ╕з зм╕ною адм╕н╕стративного району", подано╖ платником податк╕в до контролюючого органу за новим м╕сцезнаходженням, зд╕йснюватиметься процедура переведення платника податк╕в.

П╕дтвердженням припинення незалежно╖ профес╕йно╖ д╕яльност╕ ╓ в╕домост╕ (витяг) в╕дпов╕дного ре╓стру, до якого вноситься ╕нформац╕я про державну ре╓страц╕ю тако╖ д╕яльност╕, щодо припинення, або зупинення, або зм╕ни орган╕зац╕йно╖ форми в╕дпов╕дно╖ д╕яльност╕ з незалежно╖ (╕ндив╕дуально╖) на ╕ншу.

Бухгалтер.ua

Президент РФ Владимир Путин подписал закон о постепенном снижении, вплоть до обнуления, экспортных пошлин на нефть при одновременном повышении налога на добычу полезных ископаемых (НДПИ)

Соответствующий документ опубликован на официальном портале правовой информации, сообщает "ДС".

Экспортная пошлина на нефть будет снижаться с нынешних 30% до 0% в течение шести лет, начиная с 2019 года, при одновременном повышении НДПИ на нефть в течение трех лет. Для этого вносятся изменения в федеральный закон "О таможенном тарифе" и в Налоговый кодекс. Госдума приняла, а Совет Федерации уже одобрили оба документа.

Отметим, что такой налоговый маневр направлен, в первую очередь, против Беларуси, которая сейчас импортирует нефть из России беспошлинно. Российский Минфин ранее уже заявлял, что российский бюджет теряет только на одних беспошлинных поставках нефти в Беларусь свыше $3 млрд в год.

При обнулении Россией экспортных пошлины на нефть и увеличении НДПИ, цена российской нефти для Беларуси повысится фактически до мирового уровня. При этом в условиях единого таможенного пространства Беларусь также будет вынуждена отменить экспортные пошлины на нефть и нефтепродукты. Потери белорусского бюджета в связи с этим оценивались на уровне $2 млрд. или около 4% ВВП.

Отметим, что после такого изменения с налогами и пошлинами на российскую нефть Беларуси станет невыгодно поставлять в Украину бензин и дизтопливо по нынешним ценам. При этом белорусские НПЗ по итогам первого полугодия 2018 года были крупнейшим поставщиком бензинов на украинский рынок.

Деловая столица

В Украине к 3 августа пшеница была обмолочена на 85% засеянных площадей. В основных зерносеющих областях страны более половины собранного урожая составляет фуражная зерновая.

Такую оценку дал директор департамента производственных операций ПАО «Аграрный фонд» Сергей Сакиркин, сообщает ИА «АПК-Информ».

В частности, из Черкасской области сообщают о превышении 60% порога фуража. При этом более 35% третьего класса и всего около 10% второго.

«В южных областях, где фиксировалась засуха и уборка прошла ещё в июне, качество пшеницы лучше, но ее убрано меньше обычного. Все остальные зерновые регионы в период уборки страдали от обильных осадков, и доля фуражной пшеницы там высокая. При этом много зерна попадается с фузариозом, много головнёвого зерна, поврежденного клопом-черепашкой», — уточнил эксперт.

По его мнению, требования украинских хлебопеков относительно ограничения экспорта высококачественной пшеницы абсолютно обоснованы.

«Продовольственной пшеницы очень мало, и если ее вывезут, Украине самой придется ее импортировать. Т.е., повторится полностью сценарий 2003 года. Если же продовольственного зерна внутри страны останется много, мы будем экспортировать муку вместо пшеницы, что кстати, правильней. В связи с ростом цен на пшеницу на мировом рынке экспорт муки может значительно вырасти. Не секрет, что Турция, крупнейший мировой экспортёр муки, использует для переработки миллионы тонн украинской продовольственной пшеницы. Не получив её, турки вынуждены будут в худшем случае, реэкспортировать муку украинскую. В лучшем (и я в это верю) украинские экспортёры и сами смогут в разы увеличить собственный экспорт. Кстати, экспорт украинской муки катастрофически упал: последний квартал 17/18 МГ был провальный — в среднем 23 тыс. т в месяц, а в июле вообще было экспортировано всего 16,8 тыс. т», — добавил Сакиркин.

http://agroportal.ua

Протягом с╕чня-липня поточного року ДФС прийнято 37 р╕шень щодо надання платникам розстрочення з╕ сплати ПДВ на ╕мпорт обладнання для власного виробництва. Загальна сума розстрочення склала 3,1 млн ╓вро та 833,94 тис дол. США.

╤з зазначено╖ к╕лькост╕ по 25 заявам р╕шення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оск╕льки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. грн.

Найб╕льшу суму розстрочень ПДВ надано Хмельницькою митницею ДФС – 1,27 млн ╓вро та Ки╖вською митницею ДФС – 529,4 тис. дол. США (у валют╕ контракту).

Зд╕йснено 27 митних оформлень ╕мпорту обладнання ╕з застосуванням отриманих р╕шень ╕з розстроченням сплати ПДВ на суму 105,82 млн.грн.

Розстрочення надано при ввезенн╕ обладнання для власного виробництва п╕дпри╓мствами легко╖ промисловост╕, металообробно╖ промисловост╕, харчово╖ промисловост╕, буд╕вельно╖ галуз╕, медичного обладнання.

Загалом за 7 м╕сяц╕в поточного року до митниць ДФС над╕йшло 100 заяв для отримання розстрочень. Розглянуто 95 заяв, з яких у 39 випадках надано в╕дмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, наявн╕сть податкового боргу у п╕дпри╓мств, неподання необх╕дних документ╕в, в╕дсутн╕сть ╕нформац╕╖ про предмет та суму контракту.

В╕дкликано платниками та прийнято р╕шення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ 19 заяв.

Ще 5 заяв знаходяться на розгляд╕.

Нагада╓мо, що 21 лютого 2018 року набула чинност╕ постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва. (Смотрите: Постанова КМУ № 85 в╕д 07.02.2018 "Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану варт╕сть та застосування забезпечення виконання зобов'язань п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва на територ╕╖ Укра╖ни").
Наприк╕нц╕ 2017 року Верховна Рада Укра╖ни ухвалила зм╕ни до Податкового кодексу, в╕дпов╕дно до яких в╕дтерм╕нування по сплат╕ ПДВ нада╓ться у строк не б╕льше 24 календарних м╕сяц╕в без нарахування в╕дсотк╕в, пен╕ та штраф╕в.

Розстрочення не нада╓ться, якщо обладнання ма╓ походження з кра╖ни, визнано╖ Укра╖ною державою-окупантом та/або державою-агресором по в╕дношенню до Укра╖ни, ввозиться з територ╕╖ тако╖ кра╖ни та/або з тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Укра╖ни.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

М╕н╕стерство ф╕нанс╕в розробило законопроект, який пропону╓ ввести ╕дентиф╕кац╕ю кл╕╓нта ╕ встановлювати мету переказу кошт╕в (в тому числ╕ щодо м╕жнародних переказ╕в), без в╕дкриття рахунку на суму, що перевищу╓ 30 тисяч гривень. Водночас у чинному законодавств╕ так╕ вимоги застосовуються до суми в 15 тисяч гривень. Про це УНН пов╕домили у Нацбанку у в╕дпов╕дь на запит.

“На сьогодн╕ чинний ЗУ „Про запоб╕гання та протид╕ю легал╕зац╕╖ (в╕дмиванню) доход╕в, одержаних злочинним шляхом, ф╕нансуванню тероризму та ф╕нансуванню розповсюдження збро╖ масового знищення“ м╕стить вимоги, що стосуються питання проведення переказ╕в. Це вимоги щодо порядку проведення суб’╓ктами первинного ф╕нансового мон╕торингу (банки, страховики, кредитн╕ сп╕лки, ломбарди, б╕рж╕, плат╕жн╕ орган╕зац╕╖ та ╕нш╕ ф╕нустанови, — ред.) ╕дентиф╕кац╕╖ ╕н╕ц╕атор╕в та отримувач╕в переказ╕в, а також порядку супроводження переказ╕в в╕дпов╕дною ╕нформац╕╓ю. Сума переказу, починаючи з яко╖ застосовуються вимоги, дор╕вню╓ 15 тисяч гривень (або екв╕валент). Новий законопроект, який вносить зм╕ни до в╕дпов╕дного законодавства, зм╕ню╓ вищевказан╕ вимоги: порогова сума зб╕льшу╓ться до 30 тисяч гривень (або екв╕валент)”, — пов╕домили в НБУ.

Як пояснили у Нацбанку, нов╕ зм╕ни пов’язан╕ з ╕мплементац╕╓ю в нац╕ональне законодавство м╕жнародних стандарт╕в з протид╕╖ легал╕зац╕╖ ╕ в╕дмивання кошт╕в отриманих злочинним шляхом та ф╕нансуванням тероризму (стандарти FATF) та вимог акт╕в ╢С у ц╕й сфер╕ (Директива (╢С) 2015/849 та Регламент (╢С) 2015/847). В╕дпов╕дне зобов’язання з ╕мплементац╕╖ визначене Угодою про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вросоюзом.

“Нац╕ональний банк брав участь у розробц╕ вищезазначеного законопроекту. Його положення не порушують прав громадян Укра╖ни, а направлен╕ на гармон╕зац╕ю укра╖нського законодавства з м╕жнародними стандартами у сфер╕ боротьби з в╕дмиванням крим╕нальних доход╕в та ф╕нансуванням тероризму”, — наголосили у НБУ.

Зауважимо, у проект╕ закону М╕нф╕ну передбача╓ться, що грошов╕ перекази на суму, що дор╕вню╓ або перевищу╓ 30 тисяч гривень, повинн╕ супроводжуватися повною ╕нформац╕╓ю про платника ╕ одержувача переказу (включаючи м╕сце проживання, сер╕ю ╕ номер паспорта, ╕дентиф╕кац╕йний код).

Перекази на суму менше 30 тисяч гривень повинн╕ супроводжуватися м╕н╕мальною ╕нформац╕╓ю про ╕н╕ц╕атора та отримувача переказу (П╤Б або найменування юрособи, номер рахунку або ун╕кальний обл╕ковий номер ф╕нансово╖ операц╕╖, який дозволя╓ зд╕йснити в╕дстеження операц╕╖).

Суб’╓ктам первинного ф╕нмон╕торингу заборонять проводити переказ, якщо така ╕нформац╕я в╕дсутня.

При цьому, ц╕ вимоги не поширюватимуться на операц╕╖ з╕ зняття кошт╕в з власного рахунку, сплати податк╕в, штраф╕в, комунальних платеж╕в, при використанн╕ електронних грошей для оплати товар╕в або послуг, переведення менше 30 тисяч гривень для оплати товар╕в або послуг та деяких ╕нших операц╕й.

Кр╕м того, суб’╓кти первинного ф╕нмон╕торингу зобов’язан╕ будуть пов╕домляти Держф╕нмон╕торинг про ф╕нансов╕ операц╕╖ на суму б╕льше 300 тисяч гривень (зараз 150 тисяч гривень) та пов’язан╕ з гот╕вкою, переказом кошт╕в за кордон, пол╕тично значущими особами та кл╕╓нтами з держав, що не виконують рекомендац╕╖ м╕жнародних, м╕журядових орган╕зац╕й, що провадять д╕яльн╕сть в антилегал╕зац╕йн╕й сфер╕.

До перел╕ку суб’╓кт╕в первинного ф╕нмон╕торингу, як╕ будуть пов╕домляти Держф╕нмон╕торинг про п╕дозр╕л╕ ф╕нансов╕ операц╕╖, ув╕йдуть бухгалтери та податков╕ консультанти.

Нагада╓мо, Нац╕ональний банк п╕двищив прогноз щодо приватних переказ╕в кошт╕в з-за кордону до Укра╖ни до 11,6 млрд долар╕в за п╕дсумками року.

УНН

31-07-2018 14:03, Victor K victor.krapivchenko@cchellenic.com
Регион: Киев
Права ли полиция?

Добрый день, ув. коллеги. Интересная ситуация возникла с моим экспортом. Белорусское авто загрузилось на заводе и по ТТН направилось на таможню на оформление. Возле таможни - Мартусовка - остановили менты и оштрафовали (со слов водителя) на 100 у.е. за отсутствие СМР.
На слова водителя, что СМР выдадут брокеры на таможне никак не прореагировали. Дело в том, что у меня не одна машина и другие водители просто боятся ехать. Права ли полиция?

Пограничники Белгород-Днестровского отряда обнаружили в автомобиле гражданина Молдовы в воскресенье, 5 августа, акваланги, радиационный фон которых превышал допустимые нормы в 25 раз.

Об этом сообщает Государственная пограничная служба Украины, передает Интерфакс-Украина.

"68-летний ценитель подводных погружений возвращался домой, в Молдову, через пункт пропуска "Граденицы", находящемся в Беляевском районе Одесской области. Во время заезда на территорию пункта пропуска на авто мужчины "Toyota" молдавской регистрации сработала стационарная система радиационного контроля "Янтарь". Пограничники зафиксировали превышение радиационного фона в 25 раз", - говорится в сообщении.

Во время более подробного осмотра автомобиля с помощью универсального радиометра-спектрометра оказалось, что такой повышенный радиационный фон излучают акваланги, которые мужчина перевозил в багажном отделении. По его словам, он даже и не подозревал об опасности аппаратов.

"Пограничники взяли под контроль транспортное средство и отвели его на безопасное расстояние от путешествующих и служебных помещений. По данному факту поставлены в известность представители Нацполиции, ГСЧС и органы местного самоуправления", - рассказали в Госпогранслужбе.

https://www.blackseanews.net

   DW: Пан╕ Марушевська, як Ви оц╕ню╓те ситуац╕ю на украЮл╕я Марушевська (Арх╕вне фото)
╖нськ╕й митниц╕? Ваше бачення зб╕га╓ться ╕з висновками журнал╕ст╕в S?ddeutsche Zeitung, як╕ твердять про майже 5 м╕льярд╕в долар╕в щор╕чних збитк╕в в╕д корупц╕╖?

   Юл╕я Марушевська: Щодо обсягу втрат, то це ц╕лком прагматична ╕ реал╕стична оц╕нка. Адже ми можемо виступати ╕ як точка транзиту, до нас могло би заходити б╕льше б╕знесу, щоб працювати в Укра╖н╕, якби умови були кращ╕, якби не було т╕ньових схем. Тому збитки виглядають ц╕лком реальними.

   А у час вашо╖ роботи на Одеськ╕й митниц╕ ситуац╕я виглядала по-╕ншому?

   На Одеськ╕й митниц╕ за р╕к роботи ми абсолютно зм╕нили правила гри. Я дос╕ зустр╕чаюся з б╕знесом, коли буваю в Укра╖н╕, ╕ отримую ц╕лком позитивн╕ оц╕нки нашо╖ роботи. Ми запровадили стандарт з нульовою толерантн╕стю до корупц╕╖. ╤ це, як загалом для укра╖нсько╖ митниц╕, а тим паче для одесько╖ митниц╕ - нехарактерно, це був ун╕кальний випадок. Ми йшли дуже простим шляхом: запроваджували прозор╕ ╕ зрозум╕л╕ для обох стор╕н регуляц╕╖ ╕ дотримувалися ╖х. Працювали за ц╕ною контракту, максимально уникаючи використання бази даних ц╕н, тобто уникаючи т╕ньових схем.

   DW:…через широке поширення яких, як вказують мюнхенськ╕ журнал╕сти, в╕д сприяння реформування галуз╕ нав╕ть в╕дмовилося Агентство США з м╕жнародного розвитку USAID.

   ╤ це абсолютно не випадков╕сть, тому що ми дуже т╕сно працювали з USAID над впровадженням митно╖ реформи, у нас була узгоджена позиц╕я для надання цього довол╕ масштабного ф╕нансування. Воно було ╕ на техн╕чне оновлення, ╕ на трен╕нги для персоналу, ╕ на програмне забезпечення. Зда╓ться, там було 40 м╕льйон╕в долар╕в ф╕нансування. Одна з ключових вимог була наявн╕сть л╕дерства в управл╕нн╕, тобто реформа повинна мати нормальне л╕дерство ╕ нормальний кер╕вний склад. ╤ на той момент USAID повинно було сп╕впрацювати ╕з Нас╕ровим (Роман Нас╕ров, колишн╕й голова Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни - Ред.), який, як для вс╕х там очевидно, ╓ корупц╕йним гравцем, пот╕м була запропонована для них людина (прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни Володимира - Ред.) Гройсмана - Продан (в.о. голови ДФСУ Мирослав Продан - Ред.), тобто, як кер╕вник митно╖ частини. Але вс╕ ц╕ люди не вмотивован╕ проводити реформи, таким чином ц╕ грош╕ не принесли б результату. Зв╕сно, у вс╕х було бажання оновити техн╕чну базу, поставити як╕сь камери на кордонах, але вс╕ ми розум╕╓мо, що проблема укра╖нсько╖ митниц╕ - це не те, що нам браку╓ техн╕чного забезпечення. Це теж ╓, але ключова проблема - небажання проводити цю реформу, тому що занадто багато ключових пол╕тичних гравц╕в ╓ бенеф╕ц╕арами ситуац╕╖, що склалася.

   Тобто "рука ми╓ руку" ╕ збереження корупц╕йних схем виг╕дно ╕ б╕знесу, ╕ влад╕?

   Ви зна╓те, якщо це виг╕дно б╕знесу, то це дуже малий в╕дсоток б╕знесу, який ╓ монопол╕стами на ринках, через те, що отриму╓ особлив╕ п╕льгов╕ умови через власне корупц╕йн╕ шляхи, ╕ це виг╕дно одиницям, як╕ знищують ринки. Насправд╕, з╕ свого досв╕ду я можу сказати, що укра╖нський б╕знес, св╕товий б╕знес, який працю╓ в Укра╖н╕, чека╓ ╕ хоче нормальних регуляц╕й. Вони хочуть працювати за адекватними правилами. А коли зам╕сть цього щоразу треба з кимось домовлятися, у вс╕х т╕ньових схемах, пост╕йно зм╕ню╓ться "центр тяж╕ння", р╕зн╕ пол╕тичн╕ сили отримують контроль, пост╕йно зм╕нюються люди, з якими треба вести перемовини - це б╕знесу не потр╕бно. Це просто мутна вода, в як╕й нормальний здоровий б╕знес почува╓ себе недобре. ╤ виключно контрабандисти отримують з цього зиск. ╤ вони, зрозум╕ло, будують сво╖ нап╕вт╕ньов╕ ╕мпер╕╖. Але загалом для економ╕ки ╕ для б╕знесу тут нема╓ н╕чого хорошого.

   ╤ чому не вдалося ц╕ напрацювання ут╕лити на ╕нших митницях?

   Ми не Сполучен╕ Штати ╕ там теж ╓ довол╕ потужний федеральний контроль, загальнонац╕ональний. По сут╕, якби система працювала нав╕ть за тими правилами, як╕ ╓, то в рег╕онах не можна було би себе поводити ╕накше в╕д пол╕тики центрально╖. Але оск╕льки зараз нема╓ загального бажання реформуватися, на нац╕ональному р╕вн╕ нема╓ працюючо╖ реально вертикал╕, то тод╕ ось така ситуац╕я. Тобто, фактично закарпатська митниця живе за сво╖ми правилами, льв╕вська - за сво╖ми, одеська - за сво╖ми. Фактично ми ц╕╓ю ситуац╕╓ю скористалися. Ми в сво╓му рег╕он╕ мали певний карт-бланш на запровадження прозорих правил гри. Але водночас це не було нашою ц╕ллю. Метою мо╓╖ команди було п╕дготувати нац╕ональну реформу на рег╕ональному р╕вн╕, показати, як може працювати митниця для того, щоб масштабувати цю зм╕ну на загальнонац╕ональному р╕вн╕.

   Чи в╕дчували Ви оп╕р п╕д час спроб реформувати систему?

   Коли ми почали сво╖ зм╕ни, власне узгоджен╕ попередньо ╕з президентською командою, ╕з прем'╓рською командою, ми почали пропонувати на нац╕ональний р╕вень, то ми зазнали шаленого супротиву, включно з адм╕н╕стративними, крим╕нальними справами, якимись розсл╕дуваннями тощо. Тобто ╓ брак взагал╕ працюючо╖ структури, нормально╖ працюючо╖ митниц╕, ╕ водночас нема╓ бажання ╖╖ перебудовувати на якихось сучасних п╕дходах. Зараз, власне, робляться як╕сь спроби: "╓дине в╕кно" пробували зробити, але якщо зараз запитати у б╕знесу, то вам скажуть, що це "╓дине в╕кно" працю╓ г╕рше, н╕ж працювалось до нього. Тому що процес навпаки ускладнився зам╕сть того, щоб спроститися. Точков╕ зм╕ни у масштабн╕й систем╕ йдуть складно, тут реально ма╓ бути скоординована загальнонац╕ональна компан╕я з╕ зм╕ни системи.

   Ви оч╕ку╓те в Укра╖н╕ якихось пол╕тичних чи карних насл╕дк╕в для посадовц╕в, корупц╕онер╕в п╕сля журнал╕стського розсл╕дування SZ, як ╕ мало би статися у будь-як╕й правов╕й держав╕?

   Ви зна╓те, щодо зрушень, то я не впевнена, що це призведе до крим╕нальних проваджень, масових зв╕льнень, але може призвести до певних пол╕тичних ╕гор. Зараз митницею керу╓ прем'╓рська команда ╕, очевидно, вона зазна╓ невдач╕, ╕, ц╕лком може бути, скориставшись такою ситуац╕╓ю в мед╕а, президентська команда спробу╓ поставити туди сво╖х людей. Але чи призведе це до реформи - тут я б дуже хот╕ла, щоб так трапилось. Це справд╕ системна зм╕на, передвиборчий р╕к, враховуючи загальну ситуац╕ю, вона не може бути безбол╕сною - багато ╕нтерес╕в постражда╓, ╕ ол╕гарх╕чн╕ ╕нтереси. ╢ достатньо нав╕ть пол╕тичного кап╕талу для того, щоб провести цю системну зм╕ну. Тобто, мен╕ зда╓ться, що ця реформа, якщо говорити про повноц╕нну зам╕ну системи, в╕дбудеться вже у наступному пол╕тичному цикл╕.

   Дов╕дка: Юл╕я Марушевська - укра╖нська громадська ╕ пол╕тична д╕ячка, учасниця команди екс-губернатора Одесько╖ област╕ М╕хе╖ла Саакашв╕л╕. У 2015 роц╕ - заступниця голови ОДА, указом президента призначена кер╕вницею Одесько╖ митниц╕. У 2016 роц╕ написала заяву про зв╕льнення з посади.

http://europe.newsru.ua

Министерство инфраструктуры Украины подготовило ряд предложений по противодействию России в рамках ее деятельности в Азовском бассейне и на оккупированных территориях, включая прекращение пассажирского сообщения.

Об этом в комментарии агентству "Интерфакс-Украина" сообщил министр инфраструктуры Владимир Омелян.

"Мы подготовили ряд контрмер относительно того, что происходит со стороны Российской Федерации на наших оккупированных территориях и в Азовском море. В этот комплекс мероприятий входит и прекращение железнодорожного сообщения с Россией. Вопрос обсуждался на межведомственных рабочих встречах в Министерстве инфраструктуры. Мы хотим, чтобы это было вынесено в плоскость правительства или Совета национальной безопасности и обороны Украины с тем, чтобы соответствующее решение было принято уже на государственном уровне", - заявил он.

Как подчеркнул В.Омелян, сейчас речь идет исключительно о прекращении пассажирского ж/д сообщения.

"На этом этапе мы говорим о регулярном железнодорожном пассажирском сообщении. По грузовому сообщению есть проблема не только в том, что "Укрзализныця" лишится существенных поступлений в ее бюджет, но и с международным законодательством, в частности, с теми обязательствами, которые Украина взяла на себя в рамках Всемирной торговой организации. А потому сейчас мы эту тему изучаем, но не продвигаем", - отметил он.

Министр также уточнил, что в ходе консультаций относительно ситуации в Азовском бассейне с привлечением многих министерств и ведомств Украины были наработаны и другие решения.

При этом он отметил, что позиции Мининфраструктуры уже направлена на рассмотрение в соответствующие ведомства, ожидаются решения.

"Сейчас это предложения Министерства инфраструктуры, с ними ознакомлены наши коллеги... Мы свои позиции уже подали (на рассмотрение Кабинета министров - ИФ). Ждем, когда они будут рассмотрены", - сказал В.Омелян.

Как сообщалось, ранее министр инфраструктуры заявил что Украина готовится прекратить ж/д сообщения с РФ , однако какой-либо конкретики не привел.

https://www.blackseanews.net

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

31.03.2009 р. № 11/1-10.20/2838-ЕП

Про питання правово╖ оц╕нки
факт╕в нев╕рно╖ класиф╕кац╕╖
товару п╕д час його декларування

    Результати вивчення справ про порушення митних правил у зв’язку з╕ скаргами громадян чи поданнями наглядових прокурор╕в св╕дчать про наявн╕сть випадк╕в нев╕рного застосування норм Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ – МКУ) у випадках, коли митними органами встановлюються факти нев╕рного визначення коду товару за УКТЗЕД п╕д час його декларування.

    Не зважаючи на те, що питання щодо квал╕ф╕кац╕╖ таких факт╕в як порушень митних правил стали п╕дставою для направлення на адреси митних орган╕в лист╕в Держмитслужби в╕д 29.06.04 № 10-20/016-ЕП ╕ в╕д 26.08.04 № 25/4-14-37/10526-ЕП, станом на сьогодн╕шн╕й день почаст╕шали випадки ╕гнорування рекомендац╕й ╕ роз’яснень, викладених у вказаних листах, зокрема в частин╕, що стосу╓ться застосування ст. 355 МКУ.

    Часто митницями не врахову╓ться, що сам по соб╕ факт зазначення у ВМД нев╕рного коду товару за УКТЗЕД ╕ корегування розм╕ру нарахованих митних платеж╕в не може бути п╕дставою для складання протоколу про порушення митних правил.

    Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що в╕дпов╕дно до ст. 360 МКУ ╓ п╕дставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатност╕ даних, що вказують на наявн╕сть складу правопорушення, елементом якого ╓ вина суб’╓кта.

    Так╕ дан╕ можуть бути отриман╕ т╕льки за результатами всеб╕чного анал╕зу обставин митного оформлення ╕ ретельно╖ перев╕рки д╕й п╕д час цього процесу як з боку декларанта, так ╕ з боку прац╕вник╕в митного органу, що беруть у ньому участь.

    Зокрема, у раз╕, коли п╕сля неодноразових митних оформлень товару ╕з встановленим певним кодом за УКТЗЕД, п╕д час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься р╕шення про визначення ╕ншого коду, питання про наявн╕сть вини в д╕ях декларанта може розглядатись т╕льки в залежност╕ в╕д висновк╕в службового розсл╕дування щодо вини посадових ос╕б митного органу у нев╕рн╕й класиф╕кац╕╖ товару, допущен╕й у попередн╕х або нов╕й ситуац╕ях.

    Обставинами, як╕ св╕дчать про наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть вини правопорушника, ╓, кр╕м ╕ншого, ступ╕нь складност╕ ╕ однозначност╕ класиф╕кац╕╖ товару.

    Митницями залиша╓ться поза увагою те, що в окремих випадках об╜рунтован╕сть висновку про вину особи у вчиненн╕ правопорушення може бути забезпечена лише у раз╕ отримання додатково╖ ╕нформац╕╖ в╕д п╕дрозд╕лу, що приймав р╕шення про визначення коду товару за УКТЗЕД. Саме фах╕вець, уповноважений вир╕шувати питання класиф╕кац╕╖ товару, може надати ╕нформац╕ю, що з урахуванням положень ст.ст. 10 ╕ 11 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення дозволить встановити, чи мала особа, яка зд╕йснювала декларування, умисел вчинити порушення, чи могла вона, передбачити насл╕дки сво╖х д╕й.

    У жодному випадку, коли п╕дставою для притягнення до в╕дпов╕дальност╕, передбачено╖ ст. 355 МКУ, ставав недоб╕р митних платеж╕в у сум╕, що не склада╓ ╕ 10% розм╕ру м╕н╕мального штрафу, встановленого санкц╕╓ю статт╕, митницями не анал╕зувалось питання наявност╕ в особи мотив╕в ╕ мети вчинення порушення.

    У той же час, в╕дсутн╕сть вказаних ознак суб’╓ктивно╖ сторони правопорушення сутт╓во вплива╓ на р╕шення про притягнення особи до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕.

    Окремо зазнача╓мо, що в╕дд╕ли номенклатури та класиф╕кац╕╖ товар╕в (в╕дд╕ли контролю митно╖ вартост╕ та номенклатури) та п╕дрозд╕ли митного оформлення зобов’язан╕ надавати ╕нформац╕ю про зм╕ну коду товару до служб по боротьб╕ з контрабандою та порушеннями митних правилу у тих випадках, коли так╕ зм╕ни призвели до:

    - зб╕льшення ставки вв╕зного мита;

    - застосування до товару додаткових заход╕в нетарифного регулювання.

    З огляду на викладене попереджаю про в╕дпов╕дальн╕сть за порушення вимог чинного законодавства при вир╕шенн╕ питань щодо притягнення до в╕дпов╕дальност╕ ос╕б, винних у вчиненн╕ порушень митних правил, та неврахування роз’яснень та рекомендац╕й, викладених у листах Держмитслужби в╕д 29.06.04 № 10-20/016-ЕП ╕ в╕д 26.08.04 № 25/4-14-37/10526-ЕП, а також у даному лист╕.

— Ты ведёшь неправильный образ жизни!
— Ой, не надо мне завидовать.

Трудно быть вежливым, если ты прав.