Количество просмотров: 14 (за период c 00:00 по 18:02 18/08/18), всего просмотров: 26

Р╕шення вiд 28.04.2017 № Б/н РНБОУ Про застосування персональних спец╕альних економ╕чних та ╕нших обмежувальних заход╕в (санкц╕й) Вступил в силу с 18.05.2017

• Все хиты документов

MDoffice

Податк╕вц╕ оприлюднили проект наказу М╕нф╕ну "Про затвердження форми бланка ф╕нансово╖ гарант╕╖" (http://www.sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2018-rik/72992.html).

Проект наказу передбача╓ ун╕ф╕кац╕ю застосування гарант╕йного ф╕нансового документа для вс╕х учасник╕в ринку, що дасть можлив╕сть забезпечити належний контроль за процедурою гарантування на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.

Прийняття проекту наказу надасть можлив╕сть правового забезпечення та практично╖ реал╕зац╕╖ вза╓мод╕╖ орган╕в доход╕в ╕ збор╕в, гарант╕в та ос╕б, в╕дпов╕дальних за сплату митних платеж╕в, п╕д час проведення передбачених Кодексом митного контролю та митного оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення з використанням бланка ф╕нансово╖ гарант╕╖, подано╖ у вигляд╕ електронного документа або у паперовому вигляд╕ разом з ╖╖ електронною коп╕╓ю.

Бухгалтер.ua

   В╕дпов╕дно до п. 19 частини першо╖ ст. 370 Митного кодексу в╕д 13.03.2012 р. № 4495-VI встановлено, що л╕карськ╕ засоби, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни в порядку та обсягах, визначених Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, вважаються особистими речами.

   Обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в та спец╕ального дитячого харчування встановлен╕ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 23.05.2012 р. № 458, зг╕дно з п. 1 яко╖ громадяни можуть ввозити на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карськ╕ засоби, як╕ перем╕щуються в ручн╕й поклаж╕ та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багаж╕ громадянина, в таких обсягах:

   - у к╕лькост╕, що не перевищу╓ п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (кр╕м л╕карських засоб╕в, що м╕стять наркотичн╕ чи психотропн╕ речовини);

   - у к╕лькост╕, що не перевищу╓ зазначену в наявному в особи рецепт╕ на такий л╕карський зас╕б, виданому на ╕м’я ц╕╓╖ особи та засв╕дченому печаткою л╕каря та/або закладу охорони здоров’я.

   Аналог╕чне роз’яснення викладено у пов╕домленн╕ ГУ ДФС у Черн╕вецьк╕й област╕

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

09-08-2018 12:38, Niko8989
Регион: Киев
485 ст. инспектор советует решить всё полюбовно

добрый день форумчане. получил протокол по 485ст.инспектор советует решить всё полюбовно,заключить (мировую угоду,оплатить штраф до рассмотрения).может кто то сталкивался,хотелось бы знать все + и -.оплаты до или после рассмотрения. За 18лет работы такое первый раз. Буду очень признателен!!! Слава Укра╖н╕!!!

10.09.2016. Автор: Адвокат Морозов Евгений.

Найчаст╕шою проблемою у в╕дносинах з митним органом ╓ твердження останнього щодо ненадання декларантом вс╕х належних документ╕в, як╕ п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть товар╕в в╕дпов╕дно вимог Митного кодексу Укра╖ни, у зв'язку з чим, контролюючим органом застосову╓ться другорядний резервний метод обчислення митних платеж╕в ╕, як насл╕док, необ╜рунтоване зб╕льшення митно╖ вартост╕ товар╕в.

З цього приводу необх╕дно вказати, що в╕дпов╕дно до ст. 49 Митного кодексу Укра╖ни  митною варт╕стю товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, ╓ варт╕сть товар╕в, що використову╓ться для митних ц╕лей, яка базу╓ться на ц╕н╕, що фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари.

В╕дпов╕дно до ч. 11 ст. 52 Митного кодексу Укра╖ни заявлення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни в режимах, в╕дм╕нних в╕д режиму ╕мпорту, зд╕йсню╓ться при декларуванн╕ цих товар╕в шляхом заявлення в митн╕й декларац╕╖ в╕домостей про числове значення ╖х митно╖ вартост╕ та про документи, що його п╕дтверджують.

Ч. 1 ст. 53 Митного кодексу Укра╖ни встановлено, що одночасно з митною декларац╕╓ю декларант пода╓ органу доход╕в ╕ збор╕в документи, що п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть товар╕в ╕ обраний метод ╖╖ визначення.

Зг╕дно припис╕в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу Укра╖ни вичерпний перел╕к документ╕в, як╕ декларант п╕дтверджу╓ митну варт╕сть товар╕в, ╓: 1) декларац╕я митно╖ вартост╕, що пода╓ться у випадках, визначених у частинах п'ят╕й ╕ шост╕й статт╕ 52 цього Кодексу, та документи, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕, на п╕дстав╕ яких проводився розрахунок митно╖ вартост╕; 2) зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) або документ, який його зам╕ню╓, та додатки до нього у раз╕ ╖х наявност╕; 3) рахунок-фактура (╕нвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не ╓ об'╓ктом куп╕вл╕-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банк╕вськ╕ плат╕жн╕ документи, що стосуються оц╕нюваного товару; 5) за наявност╕ - ╕нш╕ плат╕жн╕ та/або бухгалтерськ╕ документи, що п╕дтверджують варт╕сть товару та м╕стять рекв╕зити, необх╕дн╕ для ╕дентиф╕кац╕╖ ввезеного товару;6) транспортн╕ (перев╕зн╕) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включен╕ у варт╕сть товару, а також документи, що м╕стять в╕домост╕ про варт╕сть перевезення оц╕нюваних товар╕в; 7) коп╕я ╕мпортно╖ л╕ценз╕╖, якщо ╕мпорт товару п╕дляга╓ л╕цензуванню; 8) якщо зд╕йснювалося страхування, - страхов╕ документи, а також документи, що м╕стять в╕домост╕ про варт╕сть страхування.

ВАЖЛИВО: Разом з тим ч. 3 вказано╖ стат╕ передбачено, що у раз╕ якщо документи, зазначен╕ у частин╕ друг╕й ц╕╓╖ статт╕, м╕стять розб╕жност╕, наявн╕ ознаки п╕дробки або не м╕стять вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в, чи в╕домостей щодо ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доход╕в ╕ збор╕в зобов'язан╕ протягом 10 календарних дн╕в надати (за наявност╕) так╕ додатков╕ документи: 1) догов╕р (угоду, контракт) ╕з трет╕ми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товар╕в, митна варт╕сть яких визнача╓ться; 2) рахунки про зд╕йснення платеж╕в трет╕м особам на користь продавця, якщо так╕ платеж╕ зд╕йснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату ком╕с╕йних, посередницьких послуг, пов'язаних ╕з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерсько╖ документац╕╖; 5) л╕ценз╕йний чи авторський догов╕р покупця, що стосу╓ться оц╕нюваних товар╕в та ╓ умовою продажу оц╕нюваних товар╕в; 6) каталоги, специф╕кац╕╖, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) коп╕ю митно╖ декларац╕╖ кра╖ни в╕дправлення; 8) висновки про як╕сн╕ та варт╕сн╕ характеристики товар╕в, п╕дготовлен╕ спец╕ал╕зованими експертними орган╕зац╕ями, та/або ╕нформац╕я б╕ржових орган╕зац╕й про варт╕сть товару або сировини.

У раз╕ якщо орган доход╕в ╕ збор╕в ма╓ об╜рунтован╕ п╕дстави вважати, що ╕снуючий вза╓мозв'язок м╕ж продавцем ╕ покупцем вплинув на заявлену декларантом митну варт╕сть, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доход╕в ╕ збор╕в, кр╕м документ╕в, зазначених у частинах друг╕й та трет╕й ц╕╓╖ статт╕, пода╓ (за наявност╕) так╕ документи: 1) виписку з бухгалтерських та банк╕вських документ╕в покупця, що стосуються в╕дчуження оц╕нюваних товар╕в, ╕дентичних та/або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в на територ╕╖ Укра╖ни; 2) дов╕дкову ╕нформац╕ю щодо вартост╕ у кра╖н╕-експортер╕ товар╕в, що ╓ ╕дентичними та/або под╕бними (аналог╕чними) оц╕нюваним товарам; 3) розрахунок ц╕ни (калькуляц╕ю) (ч. 4 ст. 53 МК Укра╖ни).

ВАЖЛИВО: В свою чергу у п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Укра╖ни визначено, що  пов'язан╕ особи - юридичн╕ та/або ф╕зичн╕ особи, в╕дносини м╕ж якими можуть впливати на умови або економ╕чн╕ результати ╖х д╕яльност╕ чи д╕яльност╕ ос╕б, яких вони представляють, з урахуванням таких критер╕╖в:

а) для юридичних ос╕б: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних ос╕б) волод╕╓ корпоративними правами ╕ншо╖ юридично╖ особи у розм╕р╕ 20 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в; одна ╕ та сама юридична або ф╕зична особа безпосередньо та/або опосередковано волод╕╓ корпоративними правами у кожн╕й так╕й юридичн╕й особ╕ у розм╕р╕ 20 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в; одна ╕ та сама юридична або ф╕зична особа прийма╓ р╕шення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих орган╕в кожно╖ тако╖ юридично╖ особи; одна ╕ та сама юридична або ф╕зична особа прийма╓ р╕шення щодо призначення (обрання) 50 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в складу колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради кожно╖ тако╖ юридично╖ особи; принаймн╕ 50 в╕дсотк╕в складу колег╕ального виконавчого органу та/або наглядово╖ ради кожно╖ тако╖ юридично╖ особи складають одн╕ ╕ т╕ сам╕ ф╕зичн╕ особи; одноособов╕ виконавч╕ органи таких юридичних ос╕б призначен╕ (обран╕) за р╕шенням одн╕╓╖ ╕ т╕╓╖ само╖ особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа ма╓ повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу тако╖ юридично╖ особи або на призначення (обрання) 50 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в складу ╖╖ колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради; сума вс╕х кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д одн╕╓╖ юридично╖ особи та/або кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д ╕нших юридичних ос╕б, гарантованих одн╕╓ю юридичною особою, стосовно ╕ншо╖ юридично╖ особи перевищу╓ суму власного кап╕талу б╕льше н╕ж у 3,5 раза (для ф╕нансових установ та компан╕й, що провадять виключно л╕зингову д╕яльн╕сть, - б╕льше н╕ж у 10 раз╕в). При цьому сума таких кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги та власного кап╕талу визнача╓ться як середн╓ арифметичне значення (на початок та к╕нець зв╕тного пер╕оду);

б) для ф╕зично╖ особи та юридично╖ особи: ф╕зична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних ос╕б) волод╕╓ корпоративними правами юридично╖ особи у розм╕р╕ 20 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в; ф╕зична особа ма╓ право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган тако╖ юридично╖ особи або призначати (обирати) не менш як 50 в╕дсотк╕в складу ╖╖ колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради; ф╕зична особа зд╕йсню╓ повноваження одноособового виконавчого органу в так╕й юридичн╕й особ╕; ф╕зична особа ма╓ повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу тако╖ юридично╖ особи або на призначення (обрання) 50 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в складу ╖╖ колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради; сума вс╕х кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д ф╕зично╖ особи, наданих юридичн╕й особ╕, та/або будь-яких кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д ╕нших ф╕зичних ос╕б, наданих юридичн╕й особ╕, як╕ надаються п╕д гарант╕╖ ц╕╓╖ ф╕зично╖ особи, перевищують суму власного кап╕талу б╕льше н╕ж у 3,5 раза (для ф╕нансових установ та компан╕й, що провадять виключно л╕зингову д╕яльн╕сть, - б╕льше н╕ж у 10 раз╕в). При цьому сума таких кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги та власного кап╕талу визнача╓ться як середн╓ арифметичне значення (на початок та к╕нець зв╕тного пер╕оду);

в) для ф╕зичних ос╕б - чолов╕к (дружина), батьки (у тому числ╕ усиновлювач╕), д╕ти (повнол╕тн╕/неповнол╕тн╕, у тому числ╕ усиновлен╕), повнор╕дн╕ та неповнор╕дн╕ брати ╕ сестри, оп╕кун, п╕клувальник, дитина, над якою встановлено оп╕ку чи п╕клування.

Увага (!!!): Центральний орган виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, в судовому порядку може довести на основ╕ факт╕в ╕ обставин, що одна юридична або ф╕зична особа зд╕йснювала практичний контроль за б╕знес-р╕шеннями ╕ншо╖ юридично╖ особи та/або що та сама ф╕зична або юридична особа зд╕йснювала практичний контроль за б╕знес-р╕шеннями кожно╖ юридично╖ особи.

Поряд з цим зг╕дно з п. 4 та п. 5 ст. 15 Угоди про застосування статт╕ VII Генерально╖ угоди про тарифи й торг╕влю 1994 року в╕д 15.04.1994 року для ц╕лей ц╕╓╖ Угоди особи вважаються пов'язаними м╕ж собою, т╕льки якщо: a) вони ╓ службовцями або директорами п╕дпри╓мств один в одного; b) вони юридично визнан╕ партнерами по б╕знесу; c) вони ╓ роботодавцем ╕ прац╕вником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано волод╕╓, контролю╓ або утриму╓ 5 чи б╕льше в╕дсотк╕в випущених акц╕й, що дають право голосу, або акц╕й обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролю╓ ╕ншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони ╓ членами одн╕╓╖ й т╕╓╖ само╖ с╕м'╖.

Особи, як╕ пов'язан╕ одна з одною в б╕знес╕ таким чином, що одна з них ╓ одноос╕бним агентом, одноос╕бним дистриб'ютором чи одноос╕бним концес╕онером ╕ншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для ц╕лей ц╕╓╖ Угоди, якщо вони п╕дпадають п╕д критер╕╖ пункту 4.

З урахуванням всього вищевикладеного необх╕дно також в╕дм╕тити, що контролюючому органу забороня╓ться вимагати в╕д декларанта або уповноважено╖ ним особи будь-як╕ ╕нш╕ документи, в╕дм╕нн╕ в╕д тих, що зазначен╕ в 53 статт╕ Митного кодексу Укра╖ни.

В╕дпов╕дно до частини першо╖ статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з пом╕щенням у митний режим ╕мпорту, прийма╓ться митним органом у письмов╕й форм╕ п╕д час зд╕йснення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ цих товар╕в як до, так ╕ п╕сля ╖х випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статт╕ 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, у тому числ╕ нев╕рно визначено митну варт╕сть товар╕в.

Зг╕дно частинами другою, третьою статт╕ 57 Митного кодексу Укра╖ни основним методом визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту, ╓ перший метод - за ц╕ною договору (варт╕сть операц╕╖).

Кожний наступний метод застосову╓ться лише у раз╕, якщо митна варт╕сть товар╕в не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу в╕дпов╕дно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних метод╕в переду╓ процедура консультац╕й м╕ж митним органом та декларантом з метою визначення основи вартост╕ зг╕дно з положеннями статей 59 ╕ 60 цього Кодексу. П╕д час таких консультац╕й митний орган та декларант можуть зд╕йснити обм╕н наявною у кожного з них ╕нформац╕╓ю за умови додержання вимог щодо ╖╖ конф╕денц╕йност╕.

П╕дсумовуючи зазначене вбача╓ться, що ще у постанов╕ в╕д 2 червня 2015 року № 21-498а15 Верховний Суд Укра╖ни висловив позиц╕ю, яко╖ повинн╕ дотримуватися вс╕ судов╕ органи кра╖ни ╕ суть яко╖ поляга╓ в тому,  що «…митн╕ органи мають право зд╕йснювати контроль правильност╕ обчислення декларантом митно╖ вартост╕, але ц╕ повноваження зд╕йснюються у спос╕б, визначений законом. Наявн╕сть у митного органу об╜рунтованого сумн╕ву у правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ ╓ обов'язковою, оск╕льки з ц╕╓ю обставиною закон пов'язу╓ можлив╕сть витребування додаткових документ╕в у декларанта та нада╓ митниц╕ право вчиняти наступн╕ д╕╖, спрямован╕ на визначення д╕йсно╖ митно╖ вартост╕ товар╕в.

Разом з тим витребувати необх╕дно т╕ документи, як╕ дають можлив╕сть пересв╕дчитись у правильност╕ чи помилковост╕ задекларовано╖ митно╖ вартост╕, а не вс╕, як╕ передбачен╕ статтею 53 МК. Ненадання повного перел╕ку витребуваних документ╕в може бути п╕дставою для визначення митно╖ вартост╕ не за першим методом лише тод╕, коли подан╕ документи ╓ недостатн╕ми чи такими, що у сво╖й сукупност╕ не спростовують сумн╕в у достов╕рност╕ надано╖ ╕нформац╕╖» (Постанова колег╕╖ судд╕в Судово╖ палати в адм╕н╕стративних справах Верховного Суду Укра╖ни в╕д 13 липня 2016 року у справ╕ №805/778/13-а).

Також необх╕дно враховувати позиц╕ю Верховного суду Укра╖ни висловлену 12 листопада 2014 року у справ╕ № 21-202а14, яка передбача╓ нижчевказане.

Системний анал╕з наведених норм права в контекст╕ конкретних обставин справи да╓ п╕дстави для наступного висновку. У раз╕ незгоди з р╕шенням чи д╕╓ю митних орган╕в з питань: перев╕рки достов╕рност╕ документ╕в, що п╕дтверджують кра╖ну походження товару, який перем╕щу╓ться на митну територ╕ю Укра╖ни; визначення, призначення, заявлення, з’ясування достов╕рност╕, коригування та/чи ╕нших д╕й щодо митно╖ вартост╕; митного контролю ╕ митного оформлення, декларант (суб’╓кт господарювання, п╕дпри╓мство) може п╕ддати ц╕ д╕╖ чи р╕шення судовому контролю.

Якщо суд визна╓ р╕шення ╕ д╕╖ митних орган╕в ╕з зазначених питань протиправними, зобов’яже вчинити певн╕ д╕╖ в╕дпов╕дно до вимог митного законодавства ╕ коли у р╕шенн╕ суду буде констатована неправильн╕сть чи хибн╕сть р╕шень чи д╕й митних орган╕в, як╕ зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надм╕рну сплату сум митних платеж╕в, ц╕ платеж╕ повертаються декларанту в порядку ╕ на умовах, встановлених у статт╕ 301 МК, статт╕ 43 ПК, статт╕ 45 БК, з дотриманням процедури, врегульовано╖ Порядком повернення кошт╕в та Порядком вза╓мод╕╖, на п╕дстав╕ його заяви та у м╕сячний терм╕н з дня прийняття висновку митним органом, що зд╕йснював оформлення митно╖ декларац╕╖, про повернення з Державного бюджету Укра╖ни помилково та/або надм╕рно зарахованих до бюджету митних та ╕нших платеж╕в, контроль за справлянням яких поклада╓ться на митн╕ органи.

ВАЖЛИВО: Цей порядок не передбача╓ повернення помилково та/або надм╕ру сплачених обов’язкових платеж╕в у спос╕б судового стягнення безпосередньо (водночас) ╕з зд╕йсненням судового контролю над р╕шеннями, д╕ями чи безд╕яльн╕стю митних орган╕в з питань, пов’язаних з розмитненням ╕ справлянням митних платеж╕в.

Аналог╕чну правову позиц╕ю Верховний Суд Укра╖ни сформулював ран╕ше у постановах в╕д 15 кв╕тня та 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-21а14, 21-201а14 в╕дпов╕дно).

Висновком вказаного ╓ те, що в судовому порядку неможна одночасно визнавати неправом╕рну/протиправну д╕яльн╕сть митного органу та стягувати безп╕дставно отриманн╕ кошти, а можна лише зобов’язати митний орган розглянути (вир╕шити) питання щодо повернення кошт╕в отриманих на п╕дстав╕ скасованого судом акту митного органу.

Поряд з цим, на захист╕ прав декларанта виступа╓, як нац╕ональна судова практика, так ╕ практика ╢СПЛ.

Так, п.п. 10.2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адм╕н╕стративного суду Укра╖ни в╕д 20.05.2013 р. за  № 7 «Про судове р╕шення в адм╕н╕стративн╕й справ╕» передбача╓, що ╕з зм╕сту статт╕ 162 КАС Укра╖ни виплива╓, що в раз╕ задоволення позову про визнання протиправним р╕шення суб'╓кта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому р╕шенн╕ та одночасно застосувати один ╕з встановлених законом способ╕в захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними р╕шення чи окремих його положень. При цьому скасування акта суб'╓кта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосову╓ться тод╕, коли сп╕рний акт не породжу╓ жодних правових насл╕дк╕в в╕д моменту прийняття такого акта, а визнання ж акта суб'╓кта владних повноважень нечинним означа╓ втрату чинност╕ таким актом з моменту набрання чинност╕ в╕дпов╕дним судовим р╕шенням або з ╕ншого визначеного судом моменту п╕сля прийняття такого акта.

В╕дносно судово╖ практики ╢вропейського суду з прав людини необх╕дно зупинитися на «ефективност╕ засобу судового захисту».

Так у пункт╕ 145 р╕шення в╕д 15 листопада 1996 року у справ╕ "Чахал проти Об'╓днаного Корол╕вства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) ╢вропейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гаранту╓ на нац╕ональному р╕вн╕ ефективн╕ правов╕ засоби для зд╕йснення прав ╕ свобод, що передбачаються Конвенц╕╓ю, незалежно в╕д того, яким чином вони виражен╕ в правов╕й систем╕ т╕╓╖ чи ╕ншо╖ кра╖ни.

Таким чином, суть ц╕╓╖ статт╕ зводиться до вимоги надати заявников╕ так╕ м╕ри правового захисту на нац╕ональному р╕вн╕, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по ╖х сут╕ скарги на порушення положень Конвенц╕╖ й надавати в╕дпов╕дний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенц╕╖ мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання сво╖х зобов'язань.

Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статт╕ 13 Конвенц╕╖ можуть забезпечуватися вс╕╓ю сукупн╕стю засоб╕в, що передбачаються нац╕ональним правом. Стаття 13 Конвенц╕╖ вимага╓, щоб норми нац╕онального правового засобу стосувалися сутност╕ "небезп╕дставно╖ заяви" за Конвенц╕╓ю та надавали в╕дпов╕дне в╕дшкодування. Зм╕ст зобов'язань за статтею 13 також залежить в╕д характеру скарги заявника за Конвенц╕╓ю. Зас╕б захисту, що вимага╓ться зазначеною статтею повинен бути ефективним як у закон╕,  так ╕ на практиц╕, щоб його використання не було ускладнене д╕ями або недоглядом орган╕в влади в╕дпов╕дно╖ держави (п. 75 р╕шення ╢вропейського суду з прав людини у справ╕ "Афанась╓в проти Укра╖ни" в╕д 5 кв╕тня 2005 року (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний зас╕б правого захисту у розум╕нн╕ статт╕ 13 Конвенц╕╖ повинен забезпечити поновлення порушеного права ╕ одержання особою бажаного результату.

Аналитики уверены, что Украине не выгодны расчеты в турецкой валюте

Турецкие власти не смогут перейти на расчеты с Украиной в национальной валюте. Об этом говорится в материале РБК-Украина "Король лир": кто спровоцировал финансовый кризис в Турции и чем он грозит Украине".

Отметим, в разгар финансового кризиса в Турции президент страны Реджеп Эрдоган предложил не использовать доллар во внешнеторговых операциях, перейдя на расчеты в национальных валютах с Украиной, Россией, Китаем и Ираном. Однако, по мнению опрошенных РБК-Украина финансовых аналитиков, реализовать такие намерения турецкие власти не смогут.

"Сделать это не удавалось ни КНР, ни России, и не удастся Турции. Технически это невозможно даже в экономике с высокой долей госсектора, как РФ или КНР, у Турции тут ничего не выйдет кроме громких заявлений", - полагает член Украинского общества финансовых аналитиков Виталий Шапран.

Руководитель аналитического подразделения группы ICU Александр Вальчишен соглашается, что перевести расчеты в национальные валюты - лиру и гривну - непростая задача. По его мнению, единичные примеры перехода на такие расчеты могут быть, но для того, чтобы они стали массовыми, нужны договоренности на более высоком уровне.

"Должна быть кредитная поддержка со стороны центральных банков. Турецкие банки, к примеру, должны давать кредит в своей валюте украинскому бизнесу, который захочет купить продукцию у турецких производителей. Но, действуя в таких рамках, мы поддерживаем их экономику, а не свою. Потому нужны зеркальные действия, чтобы турки брали гривну в кредит и покупали украинскую продукцию. Но и от такого сотрудничества выгода для нас тоже неочевидная", - уверен Вальчишен.

С учетом того, что турецкая лира в последнее время нестабильна, для Украины расчеты в турецкой валюте не выгодны, добавляет руководитель аналитического департамента Concorde Capital Александр Паращий.

"Наш экспорт в Турцию в долларовом выражении в два раза больше импорта из этой страны. Если у нас все расчеты с турецкими контрагентами будут в лире, то у нас будет переизбыток турецкой валюты. Возникнет вопрос, куда ее девать и по какому курсу менять. Для большинства украинских компаний это будет неприемлемо", - полагает Паращий.

Напомним, ранее РБК-Украина писало, что Турция готова перейти на расчеты в национальной валюте с Украиной и другими партнерами.

До этого президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган призвал граждан менять доллары и евро на национальную валюту - турецкую лиру.

РБК - Украина

У випадку, коли у платника, який веде електронний документооб╕г, зм╕нився кер╕вник, головний бухгалтер чи податкова адреса, потр╕бно отримати ключ╕ електронного п╕дпису на посадових ос╕б, як╕ мають право п╕дпису документ╕в. При цьому необх╕дно переукласти з ГУ ДФС в област╕ Догов╕р про визнання електронних документ╕в.

Нов╕ ключ╕ сл╕д отримати до в╕дправки наступно╖ електронно╖ зв╕тност╕.

У випадку, коли суб'╓кт господарювання не зм╕нив електронн╕ ключ╕ цифрового п╕дпису при зм╕н╕ кер╕вництва, - штрафи не передбачен╕, однак виникають ╕нш╕ негативн╕ насл╕дки:

1) в╕дмова в прийнятт╕ зв╕тност╕;

2) в╕дмова в ре╓страц╕╖ податкових накладних в ╢РПН.

Суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ – ф╕зичн╕ та юридичн╕ особи, а також громадяни можуть отримати детальну консультац╕ю про електронн╕ ключ╕ в╕д фах╕вц╕в в╕дд╕лу ре╓страц╕╖ користувач╕в при ГУ ДФС у Р╕вненськ╕й област╕ Управл╕ння (Центру) сертиф╕кац╕╖ ключ╕в ╤ДД ДФС Укра╖ни, що знаходиться за адресою: м. Р╕вне, вул.В╕д╕нська, 8, каб. 319, тел. 692-627.

З╕ вс╕ма деталями оформлення електронного цифрового п╕дпису можна ознайомитися на оф╕ц╕йному ╕нформац╕йному ресурс╕ АЦСК ╤ДД за посиланням http://www.acskidd.gov.ua.

ГУ ДФС у Р╕вненськ╕й област╕.

ГУ ДФС у Р╕вненськ╕й област╕

В Верховн╕й рад╕ заре╓стровано законопроект № 9018 в╕д 10.08.2018, метою якого ╓ спрощення процедури ввезення та вивезення з митно╖ територ╕╖ Укра╖ни брендового одягу для в╕льного об╕гу, а також здешевлення вартост╕ одягу ╕мпортного виробництва.

Зокрема, законопроектом пропону╓ться:

- статтю 397 МКУ доповнити ще одн╕╓ю групою товар╕в, до яких не застосовуються санкц╕╖ ╕з заборони на ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, зокрема щодо брендових товар╕в, як╕ введен╕ в цив╕льний оборот на територ╕╖ будь-яко╖ держави за згодою власника такого бренду;

- внести зм╕ни до Закону Укра╖ни "Про охорону прав на знак для товар╕в ╕ послуг", якими дозволити купувати брендов╕ товари за кордоном з метою ╖х подальшого продажу на територ╕╖ Укра╖ни за згодою власник╕в таких бренд╕в за умови, якщо не будуть зм╕нен╕ та не пог╕ршен╕ як╕сн╕ характеристики цих товар╕в п╕сля ╖х введення в цив╕льний оборот;

- знизити п╕льгов╕ ставки мита на текстильн╕ матер╕али та текстильн╕ вироби до 0%, шляхом внесення в╕дпов╕дних зм╕н до Закону Укра╖ни "Про Митний тариф Укра╖ни".

Прийняття законопроекту дозволить здешевити одяг та текстильн╕ матер╕али, тим самим створюючи умови споживачев╕ для б╕льш широкого та р╕зноман╕тного вибору як╕сного одягу укра╖нського та закордонного виробництва.

Бухгалтер.ua

Больше половины смартфонов iPhone до сих пор поступают в Украину по серым схемам. А самой яблочной компании нет до этого никакого дела

Крупнейший интернет-магазин Розетка перестал самостоятельно продавать продукцию Apple. Этим сейчас занимаются только его партнеры, работающие с Розеткой как с маркетплейсом.

Что произошло

Как сообщило на днях издание Ain.ua, Rozetka исчезла из перечня официальных реселлеров на сайте официального дистрибьютора Apple — компании Asbis, в котором фигурировала среди продавцов iPhone X еще в ноябре прошлого года. В нем остались Citrus, MOYO, Киевстар, Алло и другие ритейлеры.

Напомним, Asbis стал официальным дистрибьютором всей техники Apple в Украине с 1 июля 2017 года. До этого компания поставляла только смартфоны iPhone. В Asbis подтвердили, что Розетка уже не является авторизованным реселлером Apple.

СЕО компании Розетка Владислав Чечеткин рассказал LIGA.net, почему он перестал продавать айфоны. “90% техники Apple попадает в страну без уплаты всех необходимых платежей и без документов соответственно. Так как мы не можем продавать товар без документов мы отказались его продавать”, - отметил он. Чечеткин добавил, что Asbis не деавторизировал Розетку. Она сама отказалась.

Чем закончилась война с серым Apple

Осведомленный источник редакции в одном из ритейлеров подтверждает, что большая половина продукции Apple до сих пор поступает в Украину неофициально. Он говорит, что показатели серого ввоза на уровне 90% и более наблюдались в нашей стране еще до того, как Asbis стал эксклюзивным дистрибьютором. Активная стадия войны властей с серым рынком айфонов началась осенью 2015 года, когда Apple представила iPhone 6S. За несколько месяцев правоохранители и фискалы обыскали около 70% всех существующих малых и средних интернет-магазинов с продукцией Apple. У них изымались не только новые айфоны, но и другая продукция Apple. Силовики забирали яблочный товар без разбора.

Но серый рынок Apple в Украине таки выжил. Как говорит собеседник редакции, сейчас на него приходится около 60% всей продукции. Еще один источник в другом магазине говорит, что доля серых поставок - это, как минимум, 70%. Первый собеседник добавляет, что белой техникой торговать просто не выгодно. По его словам, Apple отгружает партнерам яблочные телефоны при условии их дальнейшей маржи в рознице на уровне 5-7%. При этом собственные вложение ритейлера в продажу каждого iPhone (маркетинг, поддержка, логистика) составляют до 10% и более. “Таким образом, если крупные сети и продают Apple, то они в лучшем случае выходят в ноль”,- продолжает собеседник. Он добавляет, что в данном случае выручает продажа дополнительных услуг - чехлы для iPhone, настройки и прочее. Так ритейлеры могут немного заработать. Но “серовозы” продолжают выжимать и без того низкомаржинальные белые продажи ценами. “И Розетке ничего больше не оставалось, как перестать торговать Apple”, - рассказывает собеседник.

Довезете сами!

Что касается Apple, то как утверждает собеседник, ее представителю вообще все равно, как товар завозится в Украину. Главное условие - чтобы товар, предназначенный для нашей страны, отгружался у яблочной компании.

Как рассказывает один источников на ритейл-рынке, есть такое явление, когда крупные украинские реселлеры ввозят в страну со складов Чехии предназначенную для Украины технику Apple не совсем прозрачно. Тем не менее, этот товар будет в Украине продаваться по гарантии.

“Если посмотреть на количество ввезенных “официальных” смартфонов в статистике ГФС и на реальное количество проданных официальных гаджетов, то эти цифры сильно отличаются”, - отмечает источник.

Информационное Агентство Л╤ГАБ╕знес╤нформ

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

13.12.2010 р. № 11/2-10.10/15938-ЕП

    З метою однозначного тлумачення поняття "виробник товар╕в" при внесенн╕ до вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ в╕домостей про зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) куп╕вл╕-продажу, стороною якого ╓ виробник товар╕в, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжу╓ться поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовн╕шньоеконом╕чних та/або внутр╕шн╕х) договор╕в, п╕д поняттям "виробник товар╕в" сл╕д розум╕ти особу, яка заявля╓ про себе як про виробника товару, розм╕щуючи на товар╕ та/або на упаковц╕ чи супров╕дних документах, що разом з товаром передаються споживачев╕, сво╓ найменування (╕м'я), торговельну марку або ╕нший елемент, який ╕дентиф╕ку╓ таку особу, незалежно в╕д того, чи виготовля╓ ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовля╓ться на ╖╖ замовлення.

    Держмитслужба в╕дклика╓ лист в╕д 29.09.2008 № 11/2-16/10715-ЕП.

   Чи п╕длягають оподаткуванню митними платежами та п╕дтвердженню в╕дпов╕дност╕ моб╕льн╕ телефони у к╕лькост╕ 3 шт. загальною варт╕стю 3 000 ╓вро, що ввозяться громадянином на митну територ╕ю Укра╖ни для власного використання?
Натал╕я ╤ван╕на , заступник начальника в╕дд╕лу заход╕в нетарифного регулювання Управл╕ння заход╕в нетарифного регулювання ЗЕД Департаменту орган╕зац╕╖ митного контролю ДФС Укра╖ни
Умови, порядок пропуску та оподаткування товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни громадянами для особистих, с╕мейних та ╕нших потреб, не пов’язаних ╕з зд╕йсненням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, визначено статтями 365 — 381 розд╕лу Х╤╤ Митного кодексу.

   Зг╕дно з╕ ст. 365 цього Кодексу громадяни за умови дотримання вимог Кодексу та ╕нших акт╕в законодавства можуть перем╕щувати через митний кордон Укра╖ни будь-як╕ товари, кр╕м тих, як╕ заборонено до ввезення в Укра╖ну (у тому числ╕ з метою транзиту) та вивезення з Укра╖ни.

   В╕дпов╕дно до частини четверто╖ ст. 374 Митного кодексу товари (кр╕м п╕дакцизних), що ввозяться громадянами у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕, сумарна фактурна варт╕сть та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлен╕ частиною першою ц╕╓╖ статт╕, але загальна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 10 000 ╓вро, п╕длягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документ╕в, що видаються державними органами для зд╕йснення митного контролю та митного оформлення таких товар╕в, та оподатковуються вв╕зним митом за ставкою 10 % ╕ ПДВ за ставкою, встановленою Податковим кодексом, в частин╕, що перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро (при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни через пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни, в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення) та екв╕валент 500 ╓вро або варт╕сть товар╕в, обчислену пропорц╕йно до ваги, що перевищу╓ 50 кг (при ввезенн╕ через ╕нш╕ пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни). Базою оподаткування таких товар╕в ╓ частина ╖х сумарно╖ фактурно╖ вартост╕, що перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро (при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни через пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни, в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення) та екв╕валент 500 ╓вро або варт╕сть товар╕в, обчислена пропорц╕йно до ваги, що перевищу╓ 50 кг (при ввезенн╕ через ╕нш╕ пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни).

   Кр╕м того, ст. 197 Митного кодексу встановлено, що пропуск через митний кордон Укра╖ни та митне оформлення товар╕в зд╕йснюються органами доход╕в ╕ збор╕в на п╕дстав╕ отриманих ╕з використанням засоб╕в ╕нформац╕йних технолог╕й документ╕в, як╕ п╕дтверджують дотримання встановлених обмежень, якщо подання таких документ╕в органам доход╕в ╕ збор╕в передбачено законодавством.

   Зг╕дно з╕ ст. 291 Закону № 1770 ввезення з-за кордону рад╕оелектронних засоб╕в та випром╕нювальних пристро╖в, що можуть застосовуватися на територ╕╖ Укра╖ни у смугах рад╕очастот загального користування, та ╖х митне оформлення митними органами зд╕йснюються за в╕дсутност╕ у Ре╓стр╕ рад╕оелектронних засоб╕в та випром╕нювальних пристро╖в, заборонених до застосування та ввезення на територ╕ю Укра╖ни, такого типу рад╕оелектронних засоб╕в чи випром╕нювальних пристро╖в та за наявност╕ у суб’╓кта господарювання, що зд╕йсню╓ ╖х ввезення з-за кордону, документа про п╕дтвердження в╕дпов╕дност╕.

   При цьому суб’╓ктами господарювання в╕дпов╕дно до ст. 55 Господарського кодексу ╓:

   господарськ╕ орган╕зац╕╖ — юридичн╕ особи, створен╕ в╕дпов╕дно до Цив╕льного кодексу, державн╕, комунальн╕ та ╕нш╕ п╕дпри╓мства, створен╕ в╕дпов╕дно до цього Кодексу, а також ╕нш╕ юридичн╕ особи, як╕ зд╕йснюють господарську д╕яльн╕сть та заре╓строван╕ в установленому законом порядку;
громадяни Укра╖ни, ╕ноземц╕ та особи без громадянства, як╕ зд╕йснюють господарську д╕яльн╕сть та заре╓строван╕ в╕дпов╕дно до закону як п╕дпри╓мц╕.
Дов╕дково

   Ре╓стр рад╕оелектронних засоб╕в та випром╕нювальних пристро╖в, заборонених до застосування та ввезення на територ╕ю Укра╖ни, веде нац╕ональна ком╕с╕я, що зд╕йсню╓ державне регулювання у сфер╕ зв’язку та ╕нформатизац╕╖ (частина третя ст. 25 Закону № 1770).

   Таким чином, митне оформлення ст╕льникових (моб╕льних) телефон╕в у к╕лькост╕ 3 шт. загальною фактурною варт╕стю 3 000 ╓вро, що ввозяться на митну територ╕ю громадянами для особистих потреб, не пов’язаних ╕з провадженням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, зд╕йсню╓ться без документа про п╕дтвердження в╕дпов╕дност╕, але за умов в╕дсутност╕ таких телефон╕в у Ре╓стр╕ рад╕оелектронних засоб╕в та випром╕нювальних пристро╖в, заборонених до застосування та ввезення на територ╕ю Укра╖ни, письмового декларування та сплати митних платеж╕в, установлених законодавством.

   ВИКОРИСТАНА Л╤ТЕРАТУРА

   Господарський кодекс — Господарський кодекс Укра╖ни в╕д 16.01.2003 р. № 436-IV. Митний кодекс — Митний кодекс Укра╖ни в╕д 13.03.2012 р. № 4495-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс Укра╖ни в╕д 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цив╕льний кодекс — Цив╕льний кодекс Укра╖ни в╕д 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 1770 — Закон Укра╖ни в╕д 01.06.2000 р. № 1770-III «Про рад╕очастотний ресурс Укра╖ни». Постанова № 458 — постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 23.05.2012 р. № 458 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в та спец╕ального дитячого харчування». Постанова № 770 — постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 06.05.2000 р. № 770 «Про затвердження перел╕ку наркотичних засоб╕в, психотропних речовин ╕ прекурсор╕в». Порядок № 1307 — Порядок перевезення хворими, як╕ прямують транзитом через територ╕ю Укра╖ни, наркотичних засоб╕в ╕ психотропних речовин, затверджений постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 08.11.2007 р. № 1307

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

15-08-2018 18:46, Таслицкий Герман taslitskiy@diua.com.ua
Регион: Киев
Мозговой штурм. Кра╖на походження та кра╖на виробництва.

Коллеги, давайте обсудим, что именно имел ввиду Минфин, определяя Приказом 651 порядок заполнения графы 31 ТД. В которой надо указать Производителя и Страну производства. При этом мы помним о гр. 34 Стране происхождения.
И так, 2 варианта.
В.1 - наименование производителя и его адрес регистрации (как страна производства)
В. 2 - наименование производителя и непосредственно страна, в которой изготовлен товар.

При этом, страна производства и страна происхождения могут не совпадать.

14-08-2018 15:49, Арабелла
Регион: Киев
Код - посилання на сайт world customs organization

Добрий день колеги, п╕дкаж╕ть будь ласка посилання на сайт класиф╕кац╕йних р╕шень ВТамО

Очередь.
— Пустите пожалуйста, мне только спросить.
— Ты офигел? Это банкомат!

Вы задрали уже!!! Мы такого не говорили ©
Будда, Омар Хайям, Фаина Раневская, Коко Шанель, Пауло Коэльо, Макс Фрай и т.д.